П'ятниця, 09 жовтня 2015 Автор Опубліковано в Вільні таланти

Місто Львів, вулиця Дж. Леннона

(0 голосів)
Перегляди: 12032 разів
Місто Львів, вулиця Дж. Леннона Місто Львів, вулиця Дж. Леннона

Є дві причини, щоби написати про львівську вулицю Джона Леннона. Перша - це 75-ліття цього видатного музиканта і громадського діяча, що його відзначаємо 9 жовтня, а друга, зрештою перманентна, - це те, що історія з найменуванням вулиці починалася на нашому факультеті.

Отож, на самому початку 90-років я на спецкурсі зробив невеликий екскурс у теорію множин і - зараз уже не пам'ятаю, з якої причини - звернув увагу слухачів на різницю між одноелементною множиною (синґлетоном) {x} та її елементом x. Для ілюстрації запропонував себе рідного: я, М.З., працюю в університеті, маю приятелів і т.п., тоді як про Комітет з найменування однієї з нових вулиць міста Львова іменем Джона Леннона не можна сказати, що він десь працює і т.п.

Прийшовши після лекції на кафедру, я поділився з присутніми своїм педагогічним трюком. А були тоді на кафедрі не лише наші викладачі, а й доцент Комерційної академії (тоді вона інакше називалась) Маркіян Гірник. Очевидно, що ця інформація запала йому в душу, бо через два тижні він прийшов на кафедру і запитав мене:

- До речі, а коли НАШ комітет почне діяти?

Мені не треба було двічі повторювати. Я заклав у друкарську машинку (архаїчний пристрій докомп'ютерної епохи, навіть нема спелчекера) листки паперу і надрукував щось приблизно таке:

"До Львівської міської ради

Ми, підписані нижче, пропонуємо назвати одну з нових вулиць міста Львова іменем Джона Леннона."

Далі - місце для підписів. До цього я додав коротку інформацію про Джона Леннона. Наступного дня я приніс магнітофон (архаїчний пристрій докомп'ютерної епохи, навіть не сприймає mp3-файли), на перерві програвав музику гурту "Бітлз" і збирав підписи (вже не пригадую, хто мені тоді асистував).

Викладачі і студенти підходили, дехто підписував, дехто ні. Богдан Дмитрович Воробець, чудовий педагог і знавець музики, казав, що це за межами його уподобань. Професор Анатолій Асірович Гольдберг підписав не задумуючись. Ігор Йосипович Гуран попросив два бланки для підписів - він має заняття у двох групах студентів.

- А може не всі захочуть підписати? - запитав я.

- Захочуть, ось побачиш, - відповів він. І, як з'ясувалося пізніше, мав рацію.

Зібрані підписи Маркіян Гірник передав у Міську раду. І кожного місяця з властивою йому пунктуальністю цікавився про хід справи: чи розглядалося питання на комісії, яке рішення і т.п.

Настало літо, я поїхав на канікули у Прикарпаття. Про нашу пропозицію стосовно найменування вулиці знали мої знайомі, тож коли перед початком навчального року я повернувся до Львова, вони навперебій почали мене розпитувати:

- Ти читав у газетах?

- Бачив по ТБ?

- Чув по радіо?

(Типові запитання для епохи, коли не було соціальних мереж.)

- Ні, - кажу я, - не читав, не бачив, не чув. А що таке?

- А те, що вулицю у Львові назвали іменем Леннона. Отож, ми не лише шануємо видатних українців, а й є містом, відкритим для світу...

Отака історія. Станом на момент написання цих рядків, я на тій вулиці ще не був. Але на день народження Леннона ми з Маркіяном вирішили туди піти.

 

Коментарі  
0 # ІЄ 23.12.2015, 09:16
Не так щоб дуже давно, але вже в минулому сторіччі, на одному з Дней Математика, співали ми пісні Бітлз з молодим викладачем топології Михайлом Михайловичем.
Відповісти
Додати коментар

Захисний код
Оновити

Наші контакти

Ідея, дизайн, верстка і т.д.:
Олег Романів