Четвер, 19 листопада 2015 Автор

Studium Ruthenum

(5 голосів)
Перегляди: 10094 разів
Studium Ruthenum Studium Ruthenum

Studium Ruthenum – тимчасова навчальна установа, яка існувала при Львівському університеті в 1787-1809 роках. Декретом від 9 березня 1787 року імператор Франц Йосиф II вирішив заснувати «окремий провізоричний науковий інститут в українській мові для свідомих лиш краєвої мови». Декрет виразно подавав причину заснування і мету Studium Ruthenum, описував обсяг, правове становище та час тривання цієї установи  – «доки нема достатнього числа українських кандидатів, свідомих латинської мови і спроможних скінчити у тій мові філософські і богословські студії в такім об’ємі, як їх викладається у тамтешнім університеті».

Навчання у Studium Ruthenum проводилося українською (церковнослов’янською ) мовою. Існувало два відділи: філософський з терміном навчання 2 роки та богословський з терміном навчання 5 років. Філософський відділ мав три кафедри: (1) логіки, етики і метафізики, (2) чистої і прикладної математики, (3) фізики. Ці кафедри забезпечували викладання філософії на першому році, фізики на другому і математики на обох роках. Проте на латинському філософському відділі було дев’ять кафедр: (1) логіки, етики і метафізики, (2) чистої і прикладної математики, (3) геометрії , (4) фізики, (5) всесвітньої історії, (6) історії природи з фізичною географією, технологією і рільництвом, (7) дипломатики та нумізматики, (8) класичної філософії і естетики, (9) німецької мови і літератури. На богословському відділі було 6 кафедр. Всі студенти перед початком навчання на богословському відділі повинні були закінчити філософський.

22 березня 1787 року все українське духовенство було повідомлене про заснування Studium Ruthenum . Одночасно було повідомлено про умови вступу:

  • Кандидат повинен мати повних 17 років.
  • Якщо кандидат відвідував латинські школи, то не повинен їх переривати.
  • Кандидат мусить уміти читати та писати українською мовою.
  • Поданою метрикою кандидат повинен засвідчити, що походить з законно вінчаного подружжя.
  • Кандидат повинен подати докази, що родичі або опікуни не мають засобів утримувати його під час студій.
  • Кандидат повинен мати вміння і охоту вивчити філософію та теологію, причому наука разом з перебуванням у семінарії триватиме 9 років.
  • Кандидат повинен бути родом з Галичини і Львівської дієцезії.

Інші умови торкались здоров’я кандидата та особистих даних.

Навчання у Studium Ruthenum повинно було розпочатися 1 вересня 1787 року. Основний тягар з підготовки до навчального року ліг на плечі ректора генеральної семінарії Михайла Щавицького та декана філософського факультету Ігнація Мартиновича. Потрібно було забезпечити приміщення для проживання професорів та студентів, а також лекційних приміщень. Великі труднощі виникали з забезпеченням студентів підручниками та літературою для навчання “краєвою” мовою.

Всі філософські і богословські кафедри формувались на основі конкурсу, який відбувся 1 липня 1787 року. Уже 15 липня 1787 року було опубліковано придворний декрет з номінаціями професорів.

Конкурс полягав у виконанні письмового завдання та усного іспиту. Конкурс на посади у Львові відбувався того самого дня у всіх австрійських університетах. Так, Земанчик отримав кафедру у Studium Ruthenum на основі конкурсу в Будапештському університеті.

Кафедри філософського відділу (факультету), кафедри логіки, етики і метафізики

За конкурсом звичайним професором кафедри став Петро Лодій. Він працював від 1 вересня 1787 року до 1 квітня 1802 року, тобто до часу, коли отримав таку ж кафедру у Ягеллонському університеті у Кракові. З 1 квітня 1802 року до 1 вересня 1803 року цю кафедру обіймав Іван Лаврійський спочатку як суплент, а згодом як надзвичайний професор. З 1 вересня 1803 року перший рік філософії в Studium Ruthenum був скасований. Викладання філософії відбувалося на основі рекомендованого підручника Христіана Баумайстера, якого був перекладений Лодієм.

Протягом всього часу Лодій і Лаврівський викладали філософію українською мовою.

Кафедра чистої та прикладної математики

Кафедра працювала на I курсі з 1 вересня 1787 року до 1 вересня 1803 року, а на II курсі – з 1 вересня 1787 року до 1 вересня 1804 року. За конкурсом звичайним професором кафедри з 1 вересня 1787 року до 1 вересня 1794 року був Іван Земанчик. У 1794 році І. Земанчик отримав кафедру фізики на латинському відділенні. Як заступник математику читав П. Лодій. 15 грудня 1794 року відбувається конкурс на посаду професора кафедри математики. Слухач права Ілля Мохнацький, який взяв участь у конкурсі, не отримав підтримки комісії. Таким чином з 1 вересня 1794 року до 1 квітня 1802 року П. Лодій, як сам власноручно записав, викладав математику польською мовою. Після від’їзду П. Лодія до Кракова на I і II курсах математику викладав українською мовою І. Земанчик

На I курсі викладалася чиста математика, а на II – практична математика, а точніше геометрія або геодезія, тобто наука про виміри, тріангуляція. Викладання відбувалося на основі рекомендованих підручників Ch. Wolff  “Mathesis…” і A. Kästners “Anfangsgrunde der augewandten Mathematik’’.

Кафедра фізики

Кафедра існувала з 1 вересня 1797 року до 1 вересня 1804 року. За конкурсом звичайним професором кафедри з 1 вересня 1787 року по 1 вересня 1788 року був Андрій Павлович. У 1804 році він отримав кафедру морального богослов’я, після нього фізику до 1 вересня 1804 року викладав І. Земанчик. Обидва викладали українською мовою.

Підручниками служили спочатку книги Sigam’a de la Foud , а згодом Erklebens Anfangsgrunde der Naturlehre (Göttingen, 1794).

Земанчик на основі рекомендованих підручників написав рукописні посібники з математики і фізики для студентів Studium Ruthenum.

У 1805 році він перейшов до університету в Кракові.

Хоча до 1905 року лекції на філософському відділі закінчилися, вони продовжувалися на богословському до 1809 року.

Український інститут у Львівському університеті приніс велику користь Галичині. Він заповнив нестачу освіченого духовенства. Переважна частина діячів епохи Шашкевича, а передусім 1848 року, це сини колишніх вихованців семінарії та Studium Ruthenum. Сам факт існування Українського інституту, українських викладів в університеті відіграв визначну роль у пробудженні національної свідомості у 1848 році, кріпив віру в живучість мови, яка колись мала право громадянства в університеті.

Література:

  1. Андрохович А. Львівська “Studium Ruthenum” // Записки Наукового Товариства Шевченка, Львів, т. 131 (1921), т. 132 (1922), т. 146, т. 150 (1929).
  2. Finkel L., Starzyński St. Historia Uniwersytety Lwowskiego, т. I, Lwόw, 1894.

Підручник Х.Баумайстера, який переклав П.Лодій

Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Наші контакти

Ідея, дизайн, верстка і т.д.:
Олег Романів