Понеділок, 16 листопада 2015 Автор

Математичний семінар у Львівському університеті

(5 голосів)
Перегляди: 9138 разів
Математичний семінар у Львівському університеті Математичний семінар у Львівському університеті

Наукові семінари у Львівському університеті були започатковані після 1850 року. Першим був філософсько-історичний семінар, організований на основі статуту від 23 вересня 1852 року. Математичний семінар запроваджений постановою Міністерства віросповідань і освіти від 1 грудня 1893 року і доповненням 3 травня 1904 року.

Статут семінару описував завдання і правила для слухачів і професорів семінару. Семінар мав два відділи: нижчий і вищий. Члени нижчого семінару мали домашні завдання з курсів, які в цей час викладалися. Кожен член вищого семінару повинен був кожного семестру зробити доповідь згідно з програмою семінару. Активні члени вищого семінару кожного семестру відзначались стипендією. Керівники семінару отримували окрему оплату.

З поняттям «seminarium matematyczne» в університеті ототожнювалось все, що стосувалося математики: кафедра, бібліотека, приміщення і т.д. З погляду сьогодення seminarium matematyczne виглядає як наукова установа. Керувати семінаром доручалось надзвичайному чи звичайному професорові.

Ще перед організацією семінару професор Ю. Пузина з 1889 року ввів у Львові практичні вправи з математики. Від запровадження двох семінарів з 1893/94 навчального року він керував вищим та нижчим семінарами. Згодом нижчим семінаром керували Ян Раєвський (1904-1906), М. Ернст (1907-1908), Вацлав Серпінський (1908-1911). У 1911/1912 навчальному році вищим семінаром керував В. Серпінський, а Ю. Пузина – нижчим. Далі знову Ю. Пузина керував вищим, а В. Серпінський – нижчим семінаром. Після інтернування у 1914 році В. Серпінського в Росію Ю. Пузина до 1919 року керував обома семінарами.

Один із членів вищого семінару протягом року чи семестру вів хроніку семінару і записував праці, з якими виступали учасники на семінарі. З 1894 брали участь у вищому семінарі і вели хроніку, зокрема:

  • Володимир Левицький
  • Ян Залуцький
  • Михайло Рибачек
  • Францішек Слушкевич
  • Мечислав Ямругевіч
  • Густав Клодніцький
  • Дмитро Войцович
  • Казимир Струтинський
  • Антоній Ломніцький
  • Владислав Жлобінський
  • Никифор Садовський
  • Юзеф Носільський
  • Юзеф Орловський
  • Еразм Ішковський
  • Адам Патрин
  • Ізидор Обергардт
  • Отто Нікодим
  • Казимира Кауцька
  • Владислав Ліхтенберг
  • Станіслав Рузевич

Слід зауважити, що серед них були українці, зокрема, В. Левицький, М. Рибачек, Д. Войцович, Н. Садовський, Ю. Насільський.

Праці багатьох учасників, представлені на семінарах, були опубліковані і стали підставою докторських робіт. Серед них, зокрема, Е. Снопека, В. Левицького, Л. Гординського, С. Рузевіча та інших.

Ось тематика деяких робіт, які виконані на семінарі Ю. Пузини:

  • М. Рибачек, 1896 рік, Теорія Галуа;
  • С. Руксер, 1900 рік, Основи теорії ймовірностей;
  • Я. Александрович, Лінійні трансформації в еліптичних функціях;
  • Д. Войцович, 1900 рік, Застосування еліптичних функцій до кривих 3-го і 4-го степеня;
  • К. Глібовицький, Теорія алгебраїчних чисел;
  • В. Жлобіцький, 1902 рік, Про ряди Фур’є;
  • Я. Лукасевич, 1900 рік, Теорія «розтягу» Грасмана;
  • Л. Гординський, Про частково перетворені визначники.

Ступінь доктора філософії у галузі математики у Львівському університеті отримали учасники семінару: В. Левицький, А. Ломніцький, Р. Ямругевіч, Л. Гординський, А. Максимович, А. Готтфрід, С. Рузєвіч, А. Патрин. О. Нікодим отримав ступінь доктора філософії у Варшавському університеті.

Про математичний рівень вищого семінару, яким у 1911-1912 році керував В. Серпінський можна судити з тематики доповідей, які робили члени семінару:

  • С. Рузевіч

         Про всюдирозбіжні тригонометричні ряди
         Про теорему Пікара

  • В. Ліхтенберг

         Про неперервну функцію з всюдищільними максимумами і мінімумами
         Про антиномї Рішара
         Про трансфінітну індукцію
         Про криву Пеано
         Про трансфінітні ітерації

  • Ю. Валіц

         Теорема Кантора про тригонометричні ряди
         Про розклад в суму чотирьох квадратів

  • Г. Грудер

         Про теорему Віталі з теорії аналітичних функцій

  • M. Hич

        Про еквівалентність означень дійсних чисел Кантора і Ганкеля.

Після смерті Ю. Пузини вищий семінар вів Є. Жилінський. Так, у звіті за 1920/21 н. р. він вказує, що на його науковому семінарі з алгебри працювало 8 осіб.

У 20-30 роках кожен професор разом зі своїм асистентом вів науковий та навчальний семінари. Ось, наприклад, як це було у 1928-1929 навчальному році:

  • Кафедра А

Керівкик: проф. Є. Жилінський

Молодший асистент: Г. Ауербах

Вищий математичний семінар був присвячений вищій алгебрі, а саме: опрацьовано дуже детально і повно твердження Безу (Bézout) з теорії методу Гауса. Крім того, виголошені доповіді з інших розділів алгебри, зокрема, розглянуто методи Мінковського в теорії груп, про розширення алгебраїчних полів, про залежність многочленів (щодо праці A. Szadurskiego) та інші. У роботі семінару брало участь біля 30 осіб.

Крім цього семінару відбувалися вправи з курсу диференціального і інтегрального числення для 1-го курсу. В них брало участь 139 осіб.

  • Кафедра B

Керівкик: проф. Г. Штайнгауз

Молодший асистент: В. Орліч

Того року семінар мав характер нижчого і був призначений для студентів молодших курсів. Учасники реферували праці з різних розділів класичної механіки. У 3-ому триместрі відбувались вправи з математичної статистики. Кількість учасників: семінару – 100, вправ з статистики – 10.

  • Кафедра C

Керівкик: проф. С. Рузевіч

Демонстратор: Ю. Мадер

Математичний семінар був присвячений теорії множин і теорії функцій дійсної змінної. На ньому учасники реферували статті з цих розділів. Число учасників: близько 30.

  • Кафедра D.

Керівкик: проф. С. Банах

Демонстратор: З. Вояковський

У цьому навчальному році математичний семінар був присвячений теорії функцій дійсної змінної. На семінарі учасники реферували праці з цієї галузі. Також відбувались вправи з загальної механіки, на яких студенти розв’язували на дошці і виконували письмові завдання. Одночасно проводились лекції з цієї дисципліни. Число учасників: у семінарі 10, у вправах з механіки близько 200.

У 1905/06 навчальному році математичний семінар отримав 3000 корон (на 5 років) на купівлю літератури з математики та математичної фізики для створення підручної бібліотеки. Ця бібліотека згодом поповнювалась подарованими книгами, зокрема з бібліотеки Юзефа Пузини.

З кінця 19-го століття відбувався інтенсивний обмін відбитками статей між математиками. Ці відбитки зберігалися у бібліотеці семінару. Протягом року до Львова надходили сотні відбитків статей з усього світу, часто з дарчими автографами. Велика кількість цих відбитків і сьогодні є в бібліотеці факультету.

По сьогодні частина книг бібліотеки механіко-математичного факультету мають штамп «бібліотека математичного семінару».

Традиції залучення студентів до творчого навчання та наукових досліджень через наукові семінари залишились в університеті і до цього дня.

Література:
Hahn W. Kronika Uniw. Lw., 1912; ДАЛО, ф. 26, оп. 11.

Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

Коментарі  
0 # Владимир 20.02.2016, 00:06
Це добра справа - історія математики. Це потрібно. Це необхідно. Це потрібно продовжувати. Отже, потрібно залучити молодих людей...
Відповісти
Додати коментар

Захисний код
Оновити

Наші контакти

Ідея, дизайн, верстка і т.д.:
Олег Романів