Польське математичне товариство у Львові було організовано у 1917 році і розпочало свою роботу 3 грудня цього ж року.
Першим головою товариства був проф. Ю. Пузина. Активну участь у роботі товариства брали З. Янішевський, В. Серпінський, Г. Штайнгауз, З. Криговський, Л. Ґрабовський, А. Максимович, С. Рузевіч, А. Ломніцький, Л. Бйоттхер, А. Пламітцер.
Доповіді, які були виголошені на засіданні товариства:
1917 рік
- Розв’язані і нерозв’язані проблеми з теорії рядів Фур’є. Г. Штайнгауз;
- Про гармонічний аналізатор Henrici. І. Грабовський.
1918 рік
- Про нульові місця степеневого ряду. Ю. Пузина;
- Про ряди Чезаро. А. Максимович;
- Про перетворення Techirnhausena в алгебрі. Л. Криговський;
- Найновіші дослідження вимірних функцій. В. Серпінський;
- Про лінійні і неперервні операції в полі функцій. Г. Штайнгауз;
- Про гіпотезу континууму. В. Серпінський;
- Означення інтеграла Лебега без теорії міри. В. Серпінський;
- Степеневі ряди на колі збіжності. Г. Штайнгауз.
1919 рік
- Про операції аксіоми повноти. А. Ломніцький;
- Про функції, які мають всюди рівні похідні, але не відрізняються на сталу величину. С. Рузевіч.
1920 рік
- 22 січня. Спогади по світлій пам’яті професора Юзефа Пузини (засновника і першого голови Польського математичного товариства). С. Рузевіч;
- 5 лютого. Про життя і заслуги світлої пам’яті доктора Зигмунта Янішевського (професора Варшавського університету, засновника товариства). Г. Штайнгауз;
- Повідомлення С. Рузевіча. Приклад функцій, які мають всюди рівні похідні і різниця яких не є сталою;
- 26 лютого. Нові результати з області ортогональних рядів та рядів Фур’є. Г. Штайнгауз;
- Повідомлення Є. Жилінського. Певний результат з теорії груп;
- 11 березня. Про основи теорії ідеалів. Є. Жилінський;
- 20 травня. Дослідження в області гармонійних функцій. А. Максимович;
- С. Рузевіч повідомив доведення Серпінського про те, що існує нескінченна кількість простих чисел виду 4k+1;
- 10 червня. Дослідження Sundman-a над проблемою 3-ох тіл. М. Ернст.
Військові події перервали діяльність товариства у другому півріччі 1920 року.
Історія математики у Львові бере свій початок з шкіл, які були тут ще до колегіуму єзуїтів та університету. З ХV століття у Львові діяла кафедральна школа, яка була організована за зразком західноєвропейських шкіл середнього рівня...
детальніше...
На пропозицію Краківського математичного товариства Львівське математичне товариство саморозпустилось і постало у 1921 році як Львівське відділення Польського математичного товариства. Краківське математичне товариство було засноване у 1919 році (серед засновників був С. Банах).
У 1921 році Львівське відділення мало 25 осіб, відбулось 10 наукових засідань, на яких було виголошено такі доповіді:
- С. Рузевіч. Про функційний розв’язок. f(x+y)=f(x)+f(y). Доповідач подав найзагальніший розв’язок цього функційного рівняння.
- С. Банах. Про макроаналітичні проблеми:
а) функції множин – адитивні, які мають майже скрізь похідні. Застосування до фізики;
б) доповідач подав достатні умови – не вживаючи поняття інтеграла і диференціала – щоб множина функцій складалась тільки з гармонійних функцій. Застосування до фізики. - Г. Штайнгауз. Про певні особливі ортогональні ряди. Доповідач подав приклад ортогонального розбіжного ряду, а також приклад збудованого С. Банахом ортогонального ряду (zupelnego), збіжного не до функції, яку розвиває в ряд.
- А. Ломніцький. Про інтерполяційний вираз Лагранжа. Доповідач подав узагальнення інтерполяційного виразу, будуючи елементарним способом функцію, яка разом зі своїми першими похідними для даних значень змінних приймає наперед дані значення.
- Blumenfeld. Про теорію тензорів. Доповідач реферував нові праці, в основному Ейнштейна, Гейзенберга і Вейля з тензорного числення в n- вимірних ріманових просторах.
- Є. Жилінський. Про певне твердження з теорії визначників. Доповідач подав необхідні і достатні умови для незвідності загальних визначників, в яких певні елементи замінені нулями. Далі подав приклади і узагальнення.
- Г. Штайнгауз. Про теорію ймовірностей і парадокс Бореля. Доповідач подав аксіоматику нескінчених ігор і показав її зведення до аксіоматики міри Лебега. Подав також “загострення” парадоксу Бореля.
- А. Ломніцький. Про основи теорії ймовірностей. Доповідач ввів поняття функції розкладу ваги, на яку накладає певні умови. Ймовірність вибору вимірної множини Z з вимірної множини М, що її містить, він визначив як відношення інтеграла Лебега цієї функції на множині Z до такого ж інтеграла на множині М. Якщо ці інтеграли перестають існувати, тоді береться відношення мір Каратеодорі.
- А. Ломніцький. Просте арифметичне доведення теореми Бернуллі-Лапласа. Елементарним шляхом, опираючись тільки на вираз Wallisa, доповідач подав доведення класичного твердження Бернуллі-Лапласа.
- С. Банах. Про проблему міри. Доповідач подав позитивний розв’язок так званої “ширшої проблеми міри” для прямої і площини.
Важливість протоколів засідань товариства у 1921 році полягає у тому, що вони відзначають час двох важливих досягнень Львівської математичної школи:
- результатів Штайнгауза і Ломніцького з аксіоматизації теорії ймовірності, що стали “півфіналом” розв’язку 6-ої проблеми Гільберта
- початком важливих результатів з теорії міри, одержаних С. Банахом, К. Кураторським, С. Улямом.
Інформація про діяльність товариства публікувалась у виданні Sprowozdanie Związku PolskichTowarzystw Naukowych we Lwowie, red. W. Hahn, Z. Czerny, з часом тільки red. Z. Czerny.
Повідомлення з 1920, 1921, 1922 років публікувались польською та французькою мовами, пізніше тільки французькою. З 1927 року назви доповідей на засіданні товариства та їх короткий зміст публікувались в журналі Annales de la Société Polonaise de Mathématique.
У радянські часи роль математичного товариства взяв на себе Львівський міський семінар з математики. Керівниками цього семінару у різні часи були М. Зарицький, О. Кованько, Б. Гнєденко, Я. Лопатинський, І. Соколов, В. Лянце. Тематика доповідей за деякі роки подана в Успехах математических наук (т. XVIII, 3 (111), т. XIX, 4 (118)).
У 1991 році Львівське математичне товариство відновлено, президентом обрано Мирослава Шеремету.