П'ятниця, 22 лютого 2013 Автор Опубліковано в Відомі особистості

Орліч Владислав (Orlicz Władysław)

(4 голосів)
Перегляди: 11614 разів

Владислав Роман Oрліч народився 24 травня 1903 року і м. Окоцім біля Кракова. Його батько Францішек, який працював бухгалтером у пивоварні, рано помер. В сім`ї було п`ять братів Тадеуш, Владислав і Міхал стали професорами, а Казімір і Збігнев  загинули у війнах.

В. Орліч отримав атестат зрілості у 1920 році у другій реальній школі у Львові. Спочатку навчавсь у Львівській політехніці, але маючи проблеми з нарисної геометрії, перейшов в університет. Тут він слухав лекції з математики С. Банаха, С. Рузєвіча, Г. Штайнгауза, і Є. Жилінського. Навчання на математично-природничому факультеті закінчив в 1925/26 навчальному році. Уже з 1923 року він працював демонстратором, а з 1925 року молодшим асистентом І кафедри математики Львівського університету.

         В 1927 році В. Орліч подав у Раду факультету дві праці “Z teorii szeregów ortogonalnych” i “O szeregach funkcyj zbieżnych prawie wszędzie przy każdym uporządkowaniu skladników”. Декан факультету доручив комісії рецензентів (Є. Жилінському та Г. Штайнгаузу) “вирішити, яка з поданих праць приймається як докторська”. Комісія вибрала першу. Після здачі докторських іспитів з математики і фізики та філософії, 30.06.1928 року відбулась урочиста промоція доктора філософії В. Орліча. Промотором був Євстахій Жилінський.

         12 липня 1928 року В. Орліч одружився з Софією Кжисіковною, яка була асистенткою кафедри фізики університету. Вона згодом стала активною діячкою Армії Крайової. За це вона була засуджена в повоєнній Польщі і відбула  ув’язнення більше 5 років. Прожила Софія Орліч 101 рік.

Два семестри 1929/30 навчального року В. Орліч провів у Гетінгенському університеті, де вивчав математику та теоретичну фізику. З осені 1930 року В. Орліч – старший асистент ІІ-ої кафедри математики, а з 1935 року – ад’юнкт Львівської політехніки. Після габілітації у 1934 році він доцент університету, де читав такі курси:

1935/36 н. рiк (вказано триместри)

І, ІІ. Ортогональні розвинення, зокрема Штурма-Ліувілля (2 год.)

  ІІІ.  Наближені квадратури (2 год)

   ІІ. Поверхні Рімана (1 год.)

         1936/37 н. pік

1, ІІ, ІІІ. Ряди Фур’є (2 год.)

         1937/38 н. рік

1, ІІ, ІІІ. Вибрані розділи з теорії аналітичних функцій (1 – 1 год., ІІ, ІІІ – 2 год).

         В 1937р. В. Орліч отримав посаду надзвичайного професора Познанського університету. На цю посаду кандидував і С. Мазур, але, мабуть, на рішення вплинули ліві погляди Мазура. Згадуючи початки викладання у Познані, Орліч стверджував, що таких завдань з обчислення криволінійних і поверхневих інтегралів, які там давали, він ніколи не бачив і з трудом самостійно з ними справлявсь.

         Початок війни у 1939 році застав В. Орліча у Львові. В 1939-1941 роках він  професор  кафедри аналізу І Львівського університету, а також був ад’юнктом на Політехніці. В час німецької окупації він разом з Банахом був кормителем вошей в інституті Вейгля, а також вчителем в ремісничій школі. Оскільки проф. Г. Штайнгауз не повернувсь в університет після війни, його кафедру, яка стала називатись “теорії функцій” з серпня 1944 до лютого 1945 очолював В. Орліч, згодом завідуючим став професор О. Кованько. В 1945 році В. Орліч повернувсь до університету у Познані, де у 1948 отримав посаду професора. До часу виходу на пенсію (весна 1970 року) він керував І кафедрою математики на факультеті математики, фізики і хімії Університету імені Адама Міцкевича. Одночасно він працював у Варшаві в Інституті математики Академії Наук. В 1956 році став член-кореспондентом, з 1961 дійсним членом Польської Академії наук.

         Протягом 40 років під його керівництвом науковий ступінь доктора філософії отримали 39 учнів. Першим був Анджей Алексевич, який захищав працю 1 травня 1944 року перед комісією професорів: Нікліборца, Орліча і Зіркгоффера. Це було у Львові на приватній квартирі в час німецької окупації.

         Орліч брав участь в Математичних конгресах в Осло, Единбургу, Стокгольмі, Москві і Варшаві, де був почесним президентом конгресу. Читав лекції в багатьох університетах Китаю, Ізраїлю, Канади. Був редактором „Studia Mathematica” з 1961 року і „Commentationes Mathematica” в 1955-1990 роках. Відзначений багатьма науковими нагородами і званнями.

         Помер В. Орліч 9 серпня 1990 року при коректурі праці прийнятої до друку в журналі „Mathematica Japonica”. Його перша робота була також надрукована в японському журналі „Tohoku Mathematical Journal”.

         В. Орліч написав 171 наукових праць. Серед його праць є підручник з математики для українських шкіл написаний разом з А. Фрейліхом „Математика для І кляси середніх загально освітніх шкіл” 1938. Państwowe Wydawnictwo Książek Szkolnych we Lwowie, 160 stron.

         Державне наукове видавництво Польщі видало двохтомник статей В. Орліча

Władysław Orlicz, Collected Papers. I, II. With contributions by Wanda Matuszewska and Lech Maligrande, PWN, Warszawa 1988, 1754 strony.

         Один з упорядників цього видання, учень В. Орліча Лех Малігранда подарував це видання бібліотеці механіко-математичного факультету.

         Перші наукові результати В. Орліча відносились до теорії ортогональних рядів, а саме безумовної їх збіжності. Широке застосування знайшли “простори Орліча”, які він ввів у спільних працях з Бірнбаумом. Досліджував він також простори, названі ним, “просторами Сакса”. Вказав нові напрями досліджень в працях, які стосувались застосування категорій Бера до диференціальних рівнянь, загальної теорії міри та інтеграла. Важливими напрямами його наукових досліджень стали: теорія підсумовування, поліноміальні оператори, інтерполяція операторів.

         В. Орліч разом з своїми учнями створив у Познані потужний науковий осередок досліджень питань функціонального аналізу та його застосувань.

Література

  1. Maligranda L. Wnuk W. Władysław Orlicz (1903-1990) // Wiad. Mat. 36 (2000) st. 85-147.
  2. Архівні матеріали.

 

Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Наші контакти

Ідея, дизайн, верстка і т.д.:
Олег Романів