Log in

Янішевський Зиґмунт

Зиґмунт Янішевський (Zygmunt Janiszewski) / 12.08.1888 – 03.01.1920 /

Зиґмунт Янішевський (Zygmunt Janiszewski)

/ 12.08.1888 – 03.01.1920 /

Зиґмунт Янішевський народився 12 липня 1888 року у Варшаві в родині правника Чеслава і Юлії з Шульц-Голєніцьких. Середню школу (I реальну) закінчив у 1907 році у Львові. З. Янішевський навчавсь в університетах:

у Цюріху    – зимовий семестр 1907/8 н. р.
у Гетінгені – літній семестр 1907/8 року
у Парижі   – 1908/09 навч. рік
у Мюнхені – зимовий семестр 1909/10 н. р.
у Гетінгені – літній семестр 1909/10 н. р.
у Парижі   – 1910/11 навч. рік.
у Марбурзі         – літній семестр 1911/12 н. р.
у Ґрацу      – літній семестр 1912/13 н. р.

В Геттінгені він слухав лекції Д. Гільберта, Г. Мінковського, Е. Цермело, О. Тепліцта, Ф.Борнштейна, К. Рунге, Ландау, в Парижі – Е. Бореля, Ш. Пікара, Е. Гурса, Ж. Адамара. Керівником (промотором) його дисертаційної роботи був А. Лебег, творець сучасної теорії міри та інтеграла, спеціаліст з теорії множин і топології. В 1911 році З. Янішевський у Сорбоні захистив докторську працю на тему “Sur les continues irreductibles entre deux points” і здав іспит перед комісією в яку входили А. Лебег, А. Пуанкаре і Е. Борель. А. Пуанкаре провів довгу дискусію на тему його дисертації з топології, яка містила нові результати з топології і вводила нові методи досліджень. Докторська промоція З. Янішевського відбулась в Парижі 17 червня 1911 року.

Після повернення додому він взяв участь в XI з’їзді природників та лікарів у Кракові, де зустрівся з Львівськими професорами-математиками Ю. Пузиною і В. Серпінським. В 1911/12 навчальному році З. Янішевський мав лекції з топології та філософії математики на Вищих наукових курсах у Варшаві (як замінник польського університету у Варшаві). Ще навчаючись в університетах З. Янішевський цікавивсь філософією та логікою, це зацікавлення було приводом його подорожі в університети Марбурга, Ґрацу, Падуї і Болонії.

В 1912 році на V Міжнародному математичному конгресі З. Янішевський мав доповідь: “Über die Begriffe “Linie” und “Fläshe” (“Про поняття лінії і поверхні”). В цій доповіді він проаналізував тодішні підходи до означення цих понять і, зокрема, накреслив схему конструкції кривої, яка не містить дуги. Тобто, це був приклад одновимірного континууму, який не містить взаємно однозначного і неперервного образу відрізка. Цією тематикою пізніше займавсь його учень Б. Кнастер.

В 1913 році З. Янішевський подав до ради філософського факультету Львівського університету, як габілітаційну, працю “O rozcinaniu płaszcryzny przеz continua” (Prace Matem.-Fiz. 26, 1914). Ця праця містить узагальнення результатів К. Жордана і М. Шенфліса і привела до численних досліджень в топології.

В виголошеній габілітаційній лекції “O realizmie I idealizmie w matematyce” (опубл. в “Przeglad Filozoficzny”, 19, 1916) він обговорює питання філософії математики, а саме, дискусію зв’язану з парадоксами теорії множин і поглядами на дальший розвиток математики. Сам він стоїть на позиціях ідеалістів (тепер кажуть формалізму) серед яких були Г. Кантор, Д. Гільберт, проти реалістів (тепер – інтуїцизму) серед яких був Е. Борель, частково А. Пуанкаре.

Рада факультету надала З. Янішевському 11 листопада 1913 року veniam legendi (право викладання, як приват доценту), а також він отримав посаду асистента з 1.10.1913 до 30.09.1915, потім перебування на цій посаді продовжувалось з 1.10.1915 до 30.09.1917 і 1.10.1917 до 30.09.1919 р. (перелік курсів лекцій З. Янішевського подано в додатку)

Після вибуху I світової війни З. Янішевський вступив до польських легіонів (30.05.1914 р.). Брав участь у Карпатській компанії 1914-15 року як простий солдат, хоча йому належав офіцерський ранг. Якийсь час він був у війську разом з Г. Штайнгаузом. І, як згадував Штайнгауз, З. Янішевський одного разу переїзджав з однієї частини в іншу автомобілем, де за кермом був відомий німецький математик М. Ден, який розв’язав до цього ІІІ проблему Гільберта.

Деякий час З. Янішевський служив у Львові і мав можливість читати лекції в Університеті (див. документ).

З. Янішевський відмовився дати присягу на вірність австрійському уряду і мусів переховуватись до кінця війни. В цей час під прізвищем Зиґмунта Віхернівіча він займавсь освітньою працею: організував осередок навчання для талановитих дітей, написав низку статей з різних розділів математики для самоосвіти, які опубліковані в “Poradniku dla Samouków” (1917).

Важливу роль у розвитку польської математики відіграла його стаття в I томі “Nauki Polskij” (1918), де він подає плани побудови фундаменту польської математики на основі нових напрямків в математиці, в яких працювали б команди вчених об’єднаних навколо журналу присвяченого цьому напрямку. Цей план З. Янішевський зреалізував у 1920 році. Тоді спільно з В. Сер пінським і С. Мазуркевичем був виданий I том першого у світі спеціалізованого математичного журналу “Fundamenta Mathematicae”. Головною тематикою праць в журналі були: теорія множин, топологія та математична логіка. Навколо цього журналу була сформована Варшавська математична школа. Згодом ця ідея була реалізована у Львівській математичній школі навколо журналу “Studia Mathematica”.

В 1918 році З. Янішевський був запрошений до Варшавського університету, викладав аналітичну геометрію, алгебру, топологію. Вів науковий семінар з топології. В цей час в університеті навчались і починали свої наукові дослідження Б. Кнастер, К. Куратовський, С. Сакс.

В квітні 1919 З. Янішевський захворів на грип (іспанка). Щоб поправити ослаблений організм на канікулах він був в Італії. На різдвяних канікулах він поїхав в гості до Львова, де жила родина мами і його наречена Яніна Келлес-Крауз. В дорозі він застудивсь і після дев’яти днів хвороби (повторна іспанка і запалення легень) помер у Львові 3 січня 1920 року. Похований на Личаківському цвинтарі (поле 58 місце № 82). До сьогодні могила не збереглась.

В житті З. Янішевський був моральним авторитетом: дуже скромним, аскетичним і жертовним. Ще учнем реальної школи він роздаровував одяг колегам, наукову нагороду в 1917 році (кілька тисяч рублів) віддав на цілі народної освіти, в заповіті цілий свій маєток по батьках заповів на освіту обдарованих дітей. Він вважав: “Найважливіша потреба для математики у нас зараз є: осіб з визначними математичними здібностями зберегти для математики.”

З. Янішевський написав 22 наукові праці. В 1980 році інститут математики ПАН опублікував також його листи до нареченої Яніни.

З розкладу занять З. Янішевського у Львівському університеті:

1913/14 н. рік

         Аналітичні функції II сем.

         Функційне числення II сем.

1914/15 н. рік було заплановано

Диференціальне числення з вправами I сем. 3 год.

Однак в 1914/15 н. році у Львівському університеті занять не було.

1915/16 н. рік З. Янішевський не викладав

1916/17 н. рік

         Алгебра II сем. 3 год.

1917/18 н. рік

         Теорія множин I сем. 3 год.

 

 

 

 

Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

  • Коментарі не знайдено

Залиште свій коментар

Post comment as a guest

0
«
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
»

Наші контакти


Ідея, веб-дизайн і т.д.:

Олег Романів
oromaniv at franko.lviv.ua