Log in

   

Банах Стефан (Banach Stefan)

Стефан Банах (30.03.1892р. - 31.08.1945р.)

Стефан Банах народився в Кракові. Він був сином Стефана Гречека і Катерини Банах. Батько в цей чав служив у війську, а з 1903 року працював податковим адюнктом у податковому відділі.

Стефан Банах не знав своєї мами. Вона після народження і хрещення сина (3 квітня 1892 року) віддала його на виховання. Банах багаторазово пробував щось довідатись про свою маму, але батько, який був зв'язаний словом честі, відмовляв йому у будь-якій інформації.

З листа батька до Стефана Банаха, що написаний 30.10.1943р. і обнародуваний недавно родиною, стало відомо: «Коли Ти народивсь, я мав 24 роки і 4 місяці. Служив у війську. Без дозволу військового начальника не можна було мені одружитись. Дозвіл на одруження давали тільки тоді, якщо хтось діставав документи, що це покращить комусь існування. Мама Твоя, маючи професію покоївки, отримувала оплату 5 золотих на місяць. Не було і мови про те, щоби дістати дозвіл на одруження. Я також не міг з моїх доходів дати утримання Твоїй мамі. Отже, вирішили за місяць віддати тебе на село на виховання, і я зобов’язавсь платити за Тебе, що кожного місяця і виконував».

Хлопця віддали на село.

Через кілька місяців мама віддала малого Стефана на виховання до дому Францішки Плови і її племінниці Марії Пухальської, які жили у Кракові. Францішка Плова була власницею невеликої пральні.

Стефан Гречек пам'ятав про свого сина, часто фінансово помагав йому, підтримував контакт з опікункою сина та її донькою. В той час Стефан Гречек був одруженим з дружиною Геленою, мав сина Вільгельма. Після розлучення з Геленою і одруженням з Альбіною Адамською у нього були сини Казимир, Тадеуш, Болеслав і донька Антоніна. Батько Банаха прожив до 1968 року, проживши майже сто років.

В 1902 році після закінчення народної школи, Банах став учнем IV гімназії м. Кракова. Г Однокласники згадують його, як спокійного хлопця, завжди охайно вдягнутого, доброго колегу. Скромні матеріальні умови спонукали його до платних уроків (репетицій), хоча колегам з класу помагав без інтересів. Найбільша дружба єднала Банаха з однокласником Вількошем, який пізніше став відомим математиком.

Банах належав до дуже акуратних учнів. Програма гімназії того часу велику увагу відводила вивченню латини, греки і новітніх мов, менше уваги приділялось точним наукам. Банах у спогадах про гімназію погано відгукувавсь про рівень і способи навчання улюбленого предмету — математики.

Оцінки Банаха в гімназії з математики і природничих наук були відмінними з інших предметів оцінки були "дуже добре" і "добре", траплялись і “задовільно”.

Поряд з математикою з великою повагою відносився він до вивчення латини, вважаючи, що подолання труднощів перекладу текстів з польської на латинську мову розвиває точність мислення. Банах уже в шкільних роках опанував досить широкий спектр "вищої" математики.

В червні 1910 року С. Банах здав іспит на атестат зрілості.

Після отримання Банахом атестата зрілості батько йому сказав: "Я поклявся твоїй мамі, що дам тобі допомогу до отримання атестата зрілості... Дальше ти сам мусиш давати собі раду."

Банах виїхав на навчання до Львова без фінансової підтримки. На навчання у Львівській політехніці мусів сам заробляти (правдоподібно репетиторством). Тому іспити на так званий "півдиплом" (це означало зарахування двох курсів) здав тільки в 1913 році.

С. Банах вписався студентом факультету будови машин 19.10.1910 року. Наступного року 13 жовтня він перейшов на інженерний факультет. В учбових карточках він підтверджував відвідування таких курсів:

  •    І курс:
           математика
           загальна і технічна фізика
           нарисна геометрія
           загальна механіка
           енциклопедія технологічної хімії
          загальне машинобудування
  •    ІІ курс:
           технічна механіка
           будівництво
           енциклопедія машин.

Відзначено про здачу колоквіуму з математики (дуже добре, 15.03.1911); іспитів з хімії (дуже добре, 27.02.1911), з математики (відмінно, 24.06.1913), з загальної механіки (дуже добре, 3.11.1913).

В учбових карточках на ІІІ, IV курс немає підтверджень відвідування.

Математику тоді читав проф. Здіслав Криговський, нарисну геометрію проф. Казимир Бартель, загальну механіку – проф. Альфред Денізот, технічну механіку – проф. Максиміліан Губер.

В той час у Львівському університеті першою кафедрою математики керував професор Юзеф Пузина (1856-1919), автор двохтомної "Теорії аналітичних функцій". З 1908 року в університеті викладав Вацлав Серпінський (1882-1969) який з 1910 завідував другою кафедрою математики. Він читав лекції з сучасних розділів математики: теорії множин, теорії міри, інтеграла Лебега, теорії функцій дійсної змінної. Обидва професори вели наукові семінари. З 1913 року у Львів з Парижа повернувсь молодий тополог Зігмунд Янішевський (1888-1920), а в 1913 році Стефан Мазуркевич (1888-1945) під керівництвом В. Серпінського захистив докторську роботу. Не виключено, що перебуваючи у Львові Банах був ознайомлений з тими ідеями, які народжувались в середовищі університетських математиків.

Коли в липні 1914 року вибухнула І світова війна, він виїхав зі Львова. З інформації професора Анджея Туровіча, Банах десь на терені Галичини отримав посаду майстра при будові доріг.

Стефан Банах був звільнений зі служби в армії, бо був лівшею і слабо бачив на ліве око.

В якийсь час Банах повернувся до Кракова. Працював репетитором учнів гімназії. Правдоподібно, що в цей час він відвідував лекції професора Станіслава Заремби в Ягелонському університеті.

Цікаво, що в деяких документах відділу кадрів університету за 1939-41 роки відзначено, що С. Банах закінчив Краківський університет. (Не відомо, з яких джерел??? )

Перелом в житті Банаха настав весною 1916 року, коли випадково він зустрівся з Гуго Штайнгаузом. Ця зустріч, яка стала легендою, змінила не тільки професійне життя Банаха, але й особисте. Він через Г. Штайнгауза познайомився з своєю майбутньою дружиною Луцією Браус.

Під час однієї вечірньої прогулянки по Кракову Штайнгауз почув слова "міра Лебега". Він підійшов і познайомився з двома молодими людями. Це були Стефан Банах і Отто Нікодим. З цього часу почалась тісна співпраця між двома видатними особистостями Банахом і Штайнгаузом. У своїх спогадах Г. Штайнгауз часто твердив, що "найбільшим відкриттям" його життя був Стефан Банах.

Здається, вперше ім’я С. Банаха зустрічається в науковій літературі в статті Г. Штайнгауза “Nova wlasność mnogojći G. Cantora, Wektor, 1917, str.1-3”. Де автор посилається: “як зауважив п. Банах”.

Першу наукову проблему, яку поставив Штайнгауз, Банах успішно розв'язав. Спільно з Штайнгаузом була опублікована перша наукова стаття.

Г. Штайнгауз (1887-1972) в 1906 році один рік навчався у Львівському університеті, вивчав філософію і математику. Пізніше він продовжував навчання у Гетінгені, де в 1911 році отримав ступінь доктора філософії. В 1917 році відбулась його габілітація у Львівському університеті і він став приват-доцентом університету, а в 1920 році — надзвичайним професором. Стефан Банах в березні 1917 року виїзджав до Львова на габілітаційну лекцію Штайнгауза.

В 1920 році професор Львівської політехники Антоній Ломніцький (за рекомендацією Штайнгауза) запросив Банаха асистентом на кафедру математики. Спочатку Банах жив і харчувавсь у свого професора.

Антоні Ломніцький (1881-1941) навчався у Львівському університеті, доктор філософії з 1903 року. Навчався в Гетінтені в 1906-1907 роках, габілітувавсь у Львівській політехніці в 1919 році, а з 1920 року керував кафедрою математики.

В 1920 році після довгих зволікань Банах написав докторську працю "Про операції на абстрактних множинах і їх застосування до інтегральних рівнянь." Вона була опублікована в III томі "Fundamenta Mathematical" в 1922 році "Sur les operations dons les ensembles abstraits e leur application aux equations integrales."

Докторська праця була сьомою науковою роботою Банаха і першою з функціонального аналізу. До розгляду на Раду філософського факультету Львівського університету С. Банах докторську працю подав 24.06.1920 р. Оцінку цієї праці написали Є. Жилінський та Г. Штайнгауз 30.10.1920 р. і він був допущений до здачі докторських іспитів. Іспити з математики та фізики (3.11.1920), з філософії (11.12.1920) він склав з відзнакою.

Офіційна церемонія (“промоція”) надання ступеня доктора відбулась 22.01.1921 року. Промотором, професором, який його представляв на цій церемонії був проф. К. Твардовський. Прізвище К. Твардовського вписано в докторський диплом С. Банаха. Хоча керівником С. Банаха (якщо йому був потрібний керівник) був Г. Штайнгауз, у якого уже до того були наукові праці з функціонального аналізу.

В 1922 році відбулась габілітація С. Банаха у Львівському університеті. У цьому ж році він став надзвичайним професором, а з 1927 року — звичайним професором.

В 1922 році С. Банах пройшов етапи габілітації (надання йому права читати лекції і займати посаду приват-доцента). Однак, міністерство освіти та віросповідань відмовило у затвердженні габілітації, посилаючись на те, що габілітацій на праця була написана не на державній мові (польській), а на французькій. Після додаткових звернень Ради факультету та Сенату університету, йому була надана уже посада надзвичайного професора.

Також при першому поданні Ради факультету про надання С. Банаху посади звичайного професора в 1924 році це рішення не було підтримане у Варшаві. В 1926 році було друге подання на посаду звичайного професора.

Таким чином Львівський університет, враховуючи надзвичайний талант і наукову цінність робіт, надає Банаху найвищі наукові ступені незважаючи на те, що він не мав закінченої вищої освіти.

Стефан Банах стає четвертим професором математики на математично-природничому факультеті, де крім Г. Штайнгауза викладали професори Євстахій Жилінський (1889-1454) і Станіслав Рузевіч (1889-1941).

В 1924 році С. Банах стає членом-кореспондентом Польської Академії Наук. Стефан Банах поряд з науковою роботою читає лекції, веде семінари, пише підручники для студентів і учнів. Перейшовши в університет він продовжує читати лекції у політехніці. (Перелік курсів, які С. Банах вів в університеті, подано в додатку).

В 1927 році у Львові відбувся І з'їзд математиків Польщі на якому були математики з інших країн (Н. Барі, Д. Меньшов, М. Лузін, Д. фон Нейман і інші).

В 1928 році С. Банах разом з Г. Штейнхаусом заснували журнал "Studia Mathematica", перший номер якого вийшов в 1929 році, а дев'ятий номер — в 1940 році. Після війни журнал продовжував видаватись у Вроцлаві.

Великий вплив на розвиток досліджень з функціонального аналізу у світі мала його монографія "Theorie des operations lineaires", яка була опублікована в 1932 році. Польською мовою вона була опублікована в 1931 році, а український переклад, який зробив проф. Мирон Зарицький, вийшов у 1948 під назвою "Курс функціонального аналізу".

Цікаво, що в 1930 році Міністерство надало С. Банахові наукову підтримку (тепер кажуть грант) – 2500 злотих, за які він повинен був відзвітувати до 1.06.1931 року. Кількаразово (в 1931, 1932 і в 1933 роках) міністерство нагадувало йому йому про формальний звіт. Відомо, що Банах не любив писати листів, а тим більше формальних звітів.

В той час чиновники не відчували (не знали), що монографія, яку він в цей час видав, була визначною подією у світовій математиці і визначила на багато років розвиток нового розділу математики – функціонального аналізу.

В 1932-35 роках Банах був віце-президентом, а в квітні 1939 року був вибраним президентом Польського Математичного Товариства.

В ці роки у Львові сформувалась група активно працюючих математиків в основному учнів С. Банаха і Г. Штайнгауза — Павел Юліуш Шаудер, Стефан Качмаж, Станіслав Мазур, Владислав Орліч, Герман Ауербах, Владислав Нікліборц, Юзеф Шраєр, Мирон Зарицький, Марк Кац, Майєр Айдельгайт.

У Львівській політехніці кафедрами керували А. Ломніцький, В. Стожек, К. Куратовський.

Щотижневі засідання Львівської секції Польського математичного товариства відбувались у суботу в другій половині дня. Дискусії після них часто продовжувались у кав'ярнях. З часом "Шкотська кав'ярня" стала місцем зустрічі львівських математиків. З цією кавярнею зв'язана і збірка математичних проблем "Шкотська книга" (Шотландська Книга). С. Банах 17 липня 1935 року записав у "Шкотську книгу" першу проблему. Всього він поставив 14 проблем (плюс 11 разом з С. Мазуром і С. Уламом). Останній запис зроблений у книзі Штайнгаузом 31 травня 1941 року.

У цей час до Львова приїзджало ряд визначних математиків: А. Лебег, Д. фон Нейман, Е. Цермело.

В 1938 році Львівський університет надав ступінь почесного доктора філософії (honoris causa) видатному французькому математику Анрі Лебегу. Для отримання диплому А. Лебег приїхав у травні 1938 року до Львова, перебував тут протягом тижня і прочитав дві лекції. На урочистій церемонії промотором був Г. Штайнгауз, а доповідь про науковий доробок Лебега зробив С. Банах.

В 1939 році з приходом радянських військ Львівський університет був реорганізований, утворено фізико-математичний факультет, 7 грудня 1939 року С. Банаха затверджено завідуючим кафедри аналізу І. З окупованої Польщі до Банаха приїхав батько і сестра Антоніна.

У 1943, 1944 роках деканом факультету був Банах, продеканом Мирон Зарицький, який після Банаха став деканом. До Банаха приїзджали провідні радянські математики П. Александров, С. Соболев, Л. Люстерник, Крейн та інші. Стефан Банах виступав з доповіддями в Москві, Києві, Тбілісі. Початок війни застав його в Києві. Останнім поїздом, який йшов до Львова він повернувся до дружини і сина.

З початком війни заняття в університеті припинились і були відновлені в 1944 році. В час німецької окупації Банах працював в інституті професора Вайгля, де велись дослідження і виготовлення вакцини проти сипного тифу. Це дало можливість Банаху вижити. Разом з Банахом “кормите лями вошей” працювали його син, Б. Кнастер, В. Орліч і більше 500 львів’ян (див. додаток “Протокол допиту Банаха”).

Після відновлення роботи університету у 1944 році, Банах відновлює наукові контакти з радянськими і польськими математиками.

З весни 1945 року давала себе знати хвороба С. Банаха. У нього був рак легень. Лікуючим лікарем був Олександр Барвінський, який був і лікуючим лікарем митрополита А. Шептицького в останніх роках його життя.

Луція Банах через газету “Czorwony sztouder” від 5 вересня 1945 дякує О. Барвінському “za nicustanną oraz peiną największego poświęcenia I troskliwości opieke nad moim mężem…”

Помер Банах 31 серпня 1945 року.

Загальна кількість публікацій Банаха виносить 58 позицій, з них 6 посмертних публікацій. Хоча функціональний аналіз був основною ділянкою праці Банаха і результати в цій галузі принесли йому світову славу, але він має великі заслуги рівно як в інших ділянках математики. До них належать теорія функцій, теорія ортогональних рядів, теорія міри і теорія множин.

Відношення Банаха до математики містять його слова: "Математика є найгарнішим і найпотужнішим витвором людського духу. Математика є так давня, як давньою є людина."

 

Додатки:

Лекції, які читав Стефан Банах у Львівському університеті в 1922-1939 роках

 

 

Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

Детальніше в цій категорії: « Янішевський Зиґмунт Левицький Володимир »
  • Коментарі не знайдено

Залиште свій коментар

Post comment as a guest

0
«
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
»

Наші контакти


Ідея, веб-дизайн і т.д.:

Олег Романів
oromaniv at franko.lviv.ua