Середа, 14 березня 2012 Автор Опубліковано в Відомі особистості

Серпінський Вацлав (Sierpiński Wacław)

(1 Голосувати)
Перегляди: 11788 разів

Вацлав Серпінський народився 14 березня 1882 року у Варшаві. Його батько Константин був відомим лікарем. В 1900 році закінчив V класичну гімназію у Варшаві і розпочав навчання на фізико-математичному факультеті Варшавського (царського) університету.

У той час серед професорів університету був видатний український математик Георгій Вороний, який зацікавив В. Серпінського теорією чисел. В оголошеному у 1903 році конкурсі на кращу працю з теорії чисел В. Серпінський отримав золоту медаль, а влітку 1904 – ступінь кандидата наук. З вересня 1904 року він працював вчителем математики і фізики в IV жіночій гімназії у Варшаві.

В 1905 році, взявши участь у шкільному страйку, він покинув посаду у державній гімназії і записався на навчання на філософський факультет Ягелонського Університету (Краків). В 1906 році за працю “О sumowaniu szeregu ” він отримав ступінь доктора філософії. Ця праця була опублікована в 1908 році.

В 1906 році В.Серпінський повернувся до Варшави, де викладав у польських приватних середніх школах та на Наукових курсах.

В цей час він зацікавився теорією множин і (незалежно від Г.Кантора) отримав відомий результат: положення точки на площині може визначитись тільки одним числом (тепер цей результат є у шкільному підручнику). В 1907 році В.Серпінський провів декілька місяців у Гетінгені.

На початку 1908 року професор Юзеф Пузина запропонував В.Серпінському зробити габілітацію (отримати право викладати) у Львівському університеті. В цей час, після смерті в 1906 році Яна Раєвського, в університеті була вільна (надзвичайна) кафедра математики.

8 травня 1908 року В.Серпінський подав, як науковий доробок, 5 наукових праць, які розглянула колегія професорів філософського факультету. Відбувся габілітаційний колоквіум. З запропонованих В.Серпінським трьох лекцій:
       1. Поняття відповідності в математиці
       2. Теорія ірраціональних чисел Кантора і Дедикінда – паралелі
       3. Задачі і методи аналітичної теорії чисел

Kолегія професорів вибрала першу тему, яку В.Серпінський прочитав 6 липня 1908 року. 24 жовтня 1908 року міністерство затвердило рішення колегії професорів філософського факультету про надання йому посади приват доцента.

28 листопада 1908 року на десятий день після смерті Георгія Вороного молодий приват доцент, вшановуючи пам’ять про свого вчителя, прочитав у Львівському університеті лекцію, яку почав словами : “Недавно теорія чисел втратила в особі професора Георгія Вороного одного з своїх найвидатніших представників”

В. Серпінський прочитав в університеті ряд на той час сучасних математичних курсів (див. додаток). Особливо слід відзначити, що курс теорії множин був першим у світі університетським курсом з цієї тематики.

У вересні 1910 року В.Серпінський отримав посаду надзвичайного професора університету. В грудні 1912 року університет іменував його звичайним професором, однак міністерство у Відні не затвердило його на цій посаді.

Лекції В.Серпінського (див. додаток) користувались великою популярністю серед студентів. Не тільки курси аналізу, алгебри і теорії чисел, але і спеціальні курси відвідувало багато слухачів:
       - теорія нескінченних рядів – 89 слухачів
       - застосування теорії множин – 49 слухачів
       - основи математичних понять – 85 слухачів
       - ірраціональності другого степеня – 61 слухач

В 1911/12 н. році В.Серпінському було доручено вести вищий семінар. На семінарі розглядались найновіші математичні результати. Ось деякі з них:
       Про всюди розбіжні тригонометричні ряди
       Про трансфінітну індукцію
       Про криві Пеано
       Про неперервні функції з всюди щільною множиною максимумів та мінімумів
       Про антиномії Рішарда, та інші.

В цей час в університеті навчались О.Нікодим, С.Рузевіч, М.Зарицький .

В 1913 році ступінь доктора філософії під керівництвом В.Серпінського у Львівському університеті отримали С.Рузевіч – з теорії функцій дійсної змінної і С.Мазуркевич – з топології. Оцінку цих докторських праць писав В.Серпінський, хоча офіційним промотором їх був Ю.Пузина, як звичайний професор.

В.Серпінський в 1913 році запросив до Львівського університету молодого тополога З.Янішевського, якого знав ще з 1907 року.

В 1914 році початок I-ої світової війни застав В.Серпінського на російській території і його, як австрійського підданого, було інтерновано у В’ятці. Через рік, дякуючи старанням Д.Єгорова і М.Лузіна, йому було позволено переїхати до Москви. Тут почалась співпраця і спільні публікації з М.Лузіним. Він також був свідком, коли студент М.Суслін знайшов помилку в праці Лебега і відкрив аналітичні множини.

В травні 1917 року В.Серпінський був обраний членом-коренспондентом Краківської Академії. В лютому 1918 року через Фінляндію і Швецію він повернувся до Львова і викладав ще один семестр. В час перебування В.Серпінського в Москві університет намагався фінансово підтримати його через американське посольство у Відні (див. додаток).

У львівський період В.Серпінський написав і видав університетські курси “Teorya liczb niewymiernych” (1910), “Zarys teoryi mnogosci” (1912), “Teorya liczb “(1914).

Восени 1918 року В.Серпінський був запрошений до Варшавського університету, де у квітні 1919 отримав звання звичайного професора. Тут разом з З.Янішевським і С.Мазуркевичем вони заснували журнал “Fundamentа Mathematicałe”. Вони не тільки стали редакторами журналу, але й стали творцями Варшавської математичної школи. В.Серпінський редагував “Fundamentа Mathematicałe” до 1951 року і опублікував там 265 праць – це більше 1/3 всього свого наукового доробку.

Перейшовши до Варшавського університету, В.Серпінський продовжував турбуватись про математику у Львові. У своєму листі від 13.03.1919 року до філологічного факультету він просить доручити читання курсів його кафедри доцентові С.Рузевічу, а також взяти лектором А.Ломніцкого, доцента Львівської політехніки. Особливі творчі та товариські відносини В.Серпінського були з С.Рузевічем та С.Банахом. Часті приїзди його до Львова і зустрічі з С.Банахом Г. Штейнгауз називав – “банахалія”.

В 1929 році Львівський університет надав В.Серпінському звання почесного доктора “honoris cаeusa”. З цієї нагоди 14 березня (в день його народження) відбулась урочистість в Актовій залі університету з участю Сенату університету та студентів філософського факультету (в цей час з 11.00 до 14.00 год заняття на факультеті були відмінені)

В Варшавському університеті В.Серпінський керував кафедрою з 1918 по 1960 рік. Після виходу на пенсію продовжував керувати семінаром в інституті математики ПАН.

З 1921 року В.Серпінський дійсний член Краківської академії, з 1952 року Польської академії наук. До 1951 року одним з трьох її віце президентів, а пізніше членом президії (до 1968 року). Він був почесним доктором багатьох університетів світу, членом багатьох зарубіжних Академій наук.

В 1956 році став редактором журналу “Acta Aritmetica” і виконував ці обов’язки до1959 року.

В.Серпінський автор більше 700 наукових праць, 31 книг, не рахуючи перекладів та шкільних підручників, які він писав разом з С.Банахом і В. Стожеком.

Його наукові праці торкались теорії чисел, математичного аналізу, теорії множин, теоретико-множинної топології, теорії міри та категорій та теорії функцій дійсної змінної. Особливо важливі були праці, які відносяться до розв’язку I-ої проблеми Гільберта: зв’язку цієї проблеми з аксіомами теорії множин та з аксіомою вибору.

Помер В.Серпінський 21 жовтня 1969 року у Варшаві.

 

Додатки:

Розклад занять В.Серпінського у Львівському університеті

 

 

Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

Детальніше в цій категорії: « Гнєденко Борис Лемох Іґнацій (Ignaz Lemoch) »
Додати коментар

Захисний код
Оновити

Наші контакти

Ідея, дизайн, верстка і т.д.:
Олег Романів