Log in

   

Кретковський Владислав (Władysław Kretkowski)

Владислав Кретковський (Władysław Kretkowski)

Владислав Кретковський (Władysław Kretkowski)

Після 1850 року на філософському факультеті університету почали читати лекції приват-доценти. Одним з них був В. Кретковський, математик, доля якого пов’язана з кількома навчальними закладами Галичини.

Владислав Кретковський народився 21 грудня 1840 року у Вержбніку на Куявах (тоді Королівство Польське). Початкову освіту здобував вдома, далі навчався у школі у Варшаві та в Шляхетському інституті. У 1857-1860 роках у реальній гімназії у Варшаві він вивчав, зокрема, арифметику, алгебру, геометрію, тригонометрію, нарисну геометрію, теорію конічних перерізів, математичну географію. Це стало добрим підґрунтям для подальших студій: інженерних наук та математики.

В. Кретковський вирушає в наукову подорож по Європі, зокрема, до Лондона на Всесвітню виставку. У 1863 році  він повернувся до Королівства Польського, де взяв участь у повстанні (протягом всього життя він приховував свою участь у ньому, навіть публікував свої праці під псевдонімом Владислава Траски).

Бажаючи продовжити вивчення математики та інженерних наук, у 1865 році він почав навчання в Парижі в Школі доріг і мостів, а перед тим він уже навчався в Сорбонні. У 1867 році він отримав ступінь ліценціата математичних наук у Сорбоні, а у 1868 році диплом Школи доріг і мостів. До 1871 року перебував у Парижі, де став членом товариства точних наук, у виданнях якого публікував свої праці.

Після повернення до Варшави В. Кретковський працював інженером під час побудови залізничних шляхів Варшава-Відень, Варшава-Бидгощ. У 1879 році Кретковський отримав право читання лекцій у Політехнічній школі у Львові як приват-доцент.

31 травня 1879 року В. Кретковський подав до комісії професорів філософського факультету Львівського університету просьбу про допуск до докторських іспитів. Як докторську працю ним було запропоновано 8 друкованих праць. Схвальні рецензії дали професори В. Жмурко і Т. Станецький. 5 грудня 1879 року докторський іспит з математики і фізики комісія у складі В. Жмурка, Т. Станецького, О. Фабіана і Б. Радзішевського оцінила на “відмінно”. Однак та ж комісія разом з професором філософії  Е. Черкавським іспит з філософії 3 липня 1880 року оцінила на “незадовільно”.

Одночасно В. Кретковський намагався отримати право викладання математики в університеті: пройти етапи габілітації  (подання 15 листопада 1880 року). Його габілітаційний колоквіум відбувся 28 травня 1881 року. Питання ставив тільки В. Жмурко. Всі 9 питань були з області математичних зацікавлень Жмурка і були далекі від тематики робіт Кретковського, про що зробив після колоквіуму заяву сам Кретковський.

Професор В. Жмурко запропонував надати право читання тільки теорії визначників, його підтримав професор О. Фабіан (його зять), хоча комісія професорів факультету мала іншу думку, а саме надати право читання курсів з усієї математики. Жмурко і Фабіан написали міністру “votum separatum”. Міністр 8 грудня 1881 року затвердив габілітацію з правом викладання тільки теорії визначників, але за умови, що через рік Кретковський буде мати диплом доктора філософії.

У січні 1882 року (в таємниці від філософського факультету Львівського університету) В. Кретковський отримав ступінь доктора філософії за працю “О niktόrych wzorach rachunku rόżniczkowiego” в Ягеллонському університеті в Кракові. Однак у Львові вважали, що він порушив правило, яке тоді діяло: процес здобування наукового ступеня потрібно закінчувати там, де його починали.

Справа надання ступеня доктора наук Кретковському філософським факультетом Ягеллонського університету спричинила дискусію між Радами філософських факультетів університетів Кракова та Львова. Так, Рада філософського факультету університету у Львові пропонувала міністерству вважати докторат недійсним. Про цю справу почали писати газети як місцеві, так і віденські газети. Від імені Ради філософського факультету університету Кракова лист до львівських професорів написав професор Ф. Мертенс, який був рецензентом докторської праці Кретковського. Дискусії щодо цієї справи закінчилися після відмови Кретковського від посади приватного доцента у Львівському університеті.

Проте постава Ф. Мертенса у цій справі, а також його зауваження про помилки в працях В. Жмурка, змусили його покинути Ягеллонський університет. Він перейшов у Політехніку в Граці, а згодом ‒ у Віденський університет (до речі, у 1911 році Микола Чайковський захистив у нього докторську працю). Уже 6 жовтня 1883 року В. Кретковський відмовився від наданого права викладання у Львівському університеті і згодом переїхав до Кракова.

У Львівському університеті В. Кретковський оголошував такі курси лекцій: літнє півріччя 1881/1882 навчального року — «Застосування визначників до основних проблем вищого аналізу, а саме перетворення кратних інтегралів, інтегрування диференціальних рівнянь і загальної теорії функцій»; зимове півріччя 1882/1883 навчального року —  «Теорія четвірок В. Гамільтона разом з деякими їхніми застосуваннями до геометрії», «Теорія збіжності нескінченних виразів, а саме одинарних і кратних рядів, добутків, неперервних дробів і т.д., також дії з цими виразами та їхнє застосування»; літнє півріччя 1882/1883 навчального року — «Продовження теорії четвірок В. Гамільтона з застосуванням до геометрії та механіки», «Короткий виклад диференціального та інтегрального числення з деякими застосуваннями до теорії функцій та геометрії». Оскільки останній курс лекцій виходив за межі затвердженої габілітації, він був відмінений. У наступному семестрі цей курс за пропозицією О. Фабіана і підтриманий В.Жмурком також був відмінений.

Науковий доробок В. Кретковського складає 22 праці, з них 9 він опублікував до захисту докторської праці. Перші праці були написані ще під час навчання в Парижі. Це були розв’язки задач, які сформулювали французькі математики. Особливе зацікавлення у Кретковського було до теорії визначників, яка в 60-70-тих роках ХІХ століття була новою дисципліною. У 1870 році появилась його праця “Krόtkie wiadomości o wyznacznikach”. В своїх працях Кретковський ефективно використовував визначники для розв’язування геометричних задач. Наприклад, в одній праці він з допомогою визначників розв’язав задачу Аполонія для сфер. Цей метод сьогодні є математичною основою в розрахунках географічних координат в системі GPS.

В. Кретковський цікавився теорією аналітичних функцій, теорією функцій багатьох змінних, застосуванням функціональних визначників та ін.

Славився В. Кретковський як автор сформульованих задач. Збереглись листи до ректорів Львівського університету та Політехнічної школи про оголошення конкурсів на розв’язування задач. Нагороди були немалі. Пізніше у Кракові Академія оголошувала математичні конкурси на розв’язування задач Кретковського.

Найвідоміший конкурс Краківської гімназії був оголошений на розв’язок знаменитої задачі з геометрії, яка пізніше (1900) містилася у ІІІ проблемі Гільберта. Тоді у конкурсі взяв участь Людвік Біркенмаєр і його відповідь була оцінена позитивно (в літературі вважається, що ІІІ проблему Гільберта розв’язав німецький математик Ден!).

Серед львівських математиків, які високо оцінювали результати В. Кретковського, був Владислав Зайончковський – професор Львівської Політехнічної школи. До 1883 року він читав лекції і в університеті як приват-доцент.

В Кретковський був неодруженим. Справа його докторату і доцентури була для нього драматичною і вплинула на стан його психологічного здоров’я. Його родина, посилаючись на вживання ним спиртних напоїв, помістила його на 12 років в спеціальний заклад, з якого він вийшов у 1906 році.

Помер В. Кретковський 23 серпня 1910 року у Кракові.

В одній газетній статті після його смерті було написано: “Від природи правдолюбивий і відкритий не міг пристосуватись до галицьких відносин і, не дивно, що часто мав конфлікти з оточенням, особливо, коли умовою отримання посади звичайного професора математики ставили йому одруження з дочкою певного посадовця університету. Кретковський в цих умовах зрікся доцентури, пригнічений невдачами став песимістом, а пізніше почав пити. За це – така справа можлива тільки у Галичині – був запроторений  до шпиталю для неповносправних у Кракові, де його тримали 12 років”.

Будучи вдячним краківським математикам, він своє велике майно заповів Краківській академії (для математиків) ‒ близько півмільйона корон. Стільки ж коштував ще і його будинок у Варшаві. Багато краківських (частково львівських) математиків скористались стипендіями фонду Кретковського. Краківський університет отримав велику і цінну бібліотеку математичних книг, яку зібрав Кретковський.

Література:

  1. Cieselska D. Sprawa doktoratu Wladysława Kretkowskiego // Dzieje matematyki Polskiej, II, pod. red.W. Więsława, Wrocław, 201,3 s. 7-37.
  2. Prytuła Ja. Doktoraty z matematyki na Uniwersytecie Lwowskim w latach 1877-1917 // Dzieje matematyki Polskiej, II, pod. red. Więsława, Wrocław, 2013, s. 133-150.
  3. ДАЛО, ф. 26, оп. 5, спр. 970.
Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

  • Коментарі не знайдено

Залиште свій коментар

Post comment as a guest

0
«
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
»

Наші контакти


Ідея, веб-дизайн і т.д.:

Олег Романів
oromaniv at franko.lviv.ua