Log in

Лукасевич Ян (Jan Łukasiewicz)

Ян Лукасевич (Jan Łukasiewicz)

Ян Леопольд Лукасевич народився 21 грудня 1878 року у Львові. Його батько Павел був капітаном австрійської армії, а мама Леопольдіна з дому Гольтцер. Гімназію закінчив у Львові. У 1897почав навчатися у Львівському університеті. Спочатку він вивчив право, а потім став студентом філософського факультету, де вивчав філософію і математику, відвідував семінари К.Твардовського та Ю. Пузини. На семінарі Ю. Пузини в 1900 році на III курсі Я. Лукасевич написав працю “O Grassmanna Nance rozciągłosci”. У вступі він пише: “В праці старався подати систематично і оцінити критично загальні погляди Грассмана  щодо  математичних наук взагалі і «науки про розтяг» зокрема ”.

У той час провідним філософом у Львові був К. Твардовський. На його лекції і семінар збиралось багато студентів університету. У 1899/1900 навчальному році у зимовому півріччі він читав публічний курс “O dążnościach reformatorskich na polu logiki formalnej”. Тут він говорив про тенденції в логіці його вчителя Bretan’a, а також Bool’a. Вважається, що це був перший курс з елементами математичної логіки, прочитаний в Польщі, і початок нової сторінки в історії польської науки. Проте Я. Лукасевич в своїх спогадах пише: “Wykład ten nie zdobył na mnie żadnego wrażenia. Perekonałem sie pozdniej, że byl oparty na bardzo slabej rozprawie francuskiej o logikach angelskich Liarda” (Ця лекція не справила на мене ніякого враження. Переконався пізніше, що вона базувалася на дуже слабких французьких статтях про англійських логістів). Далі: “Do logiki matematycznej trafiłem na całkiem innej drodze” (До математичної логіки дійшов зовсім іншим шляхом).

У 1902 році Я. Лукасевич отримав ступінь доктора філософії sub auspiciis Imperatoris разом з золотим перснем з діамантом (так відзначали особливі успіхи молодих докторів). Рецензентами його докторської праці “O indukcji jako inwersji dedukcji” були К. Твардовський та Ю. Пузина. Екзаменували його з філософії К. Твардовський, Ю. Пузина, І. Закшевський (11 липня 1901 року), з математики Ю. Пузина, Я. Раєвський, К. Твардовський (18 липня 1901 року). Цікаво, що в своїй докторській праці він використовує ідеї і цитує Грассмана.

Після закінчення навчання в університеті Лукасевич працював приватним вчителем в маєтку Більче біля Львова, а з 1903 – в бібліотеці Львівського університету. Тоді він дізнався про працю Бертрана Рассела “The Principles of Mathematics” і попросив директора її замовити.

Далі Лукасевич згадує: “Jest to chybe najlepsza książka Russell’a i studiowałem ją całymi miesiącami. To była moja droga do logiki matematycznej” (Це є чи не найкраща книга Рассела і студіював її протягом місяців. Це була моя дорога до математичної логіки).

Завдяки підтримці К. Твардовського Я. Лукасевич отримав стипендію на подальше навчання в Берліні та Левені у 1904 – 1905 роках. Після габілітації у 1906 – 1907 навчальному році почав читати лекції з математичної логіки у Львівському університеті як приват-доцент. У 1909 році він перебував на стипендії в академії в Граці.

У 1910 році була опублікована книга “O zasadzie sprzeczności u Aristotela”. Разом з курсом теорії множин, який прочитав у Львові В. Серпінський і який відвідували філософи, це праця спонукала до дослідження проблем парадоксів теорії множин. Ця проблема досліджувалася в працях багатьох львівських філософів та логіків (Айдукевича, Чежовського, Лесневського, Смолки та інших). Додаток до згаданої книжки містив підручник з математичної логіки. В цій праці є ідеї, які привели Я. Лукасевича до поняття тризначної логіки.

У зимовому семестрі 1910/1911 навчального року Я. Лукасевич оголосив курс лекцій “Теорія ймовірностей для логістів і математиків”. Пізніше він видав книжку “Die logischen Grundlagen der Wahrscheinlichkeitsrechnung (Kraków, 1913)”, де він подає логічні основи поняття ймовірності. Ця праця пройшла повз увагу математиків.

У 1911 році Я. Лукасевич став титулярним професором Львівського університету. В університеті він читав лекції з логіки, алгебри відношень, теорії пізнання, теорії науки, філософії математики, історії філософії та теорії ймовірностей.

Відкритий у  1915 році університет у Варшаві запросив його на кафедру філософії. Його перші лекції в Варшаві стосувались логіки. У 1916 році він був деканом гуманітарного факультету, а роком пізніше –  проректором. У 1918 році був запрошений до праці в Міністерстві на посаду директора департаменту вищих шкіл, а пізніше на посаду Міністра. На своїй лекції при відході з університету 7 березня 1918 року він повідомив про свої результати з тризначної логіки. У 1920 році він повернувся з Міністерства на математично-природничий факультет, на якому була спеціальна кафедра філософії, а насправді логіки. На факультеті була ще друга кафедра філософії – філософії математики, яку очолював С. Лесневський. Вони обидва стали творцями Варшавської школи логіки.

До 1939 року Лукасевич викладав в університеті. Під час німецької окупації працював в міському архіві Варшави, брав участь в таємному навчанні. У 1944 році він вирішив виїхати з Польщі, отримав дозвіл виїхати до Німеччини, дістався з дружиною до Мюнстера, а восени 1945 року переїхав до Брюсселя. У 1946 році був запрошений на посаду професора математичної логіки до Королівської академії в Дубліні. Лукасевич викладав також в університетах Манчестера і Дубліна.

Я. Лукасевич працював у багатьох ділянка логіки: класичної логіки, багатозначної логіки та історії логіки. Вважається одним з найвидатніших логіків першої половини XX століття. Відіграв велику роль у створенні польського середовища логіків, зокрема, він заснував Польське товариство логіків, а також спеціалізований журнал, перші два томи якого зникли в час війни. У 1920 – 1925 роках був одним з редакторів журналу Fund. Math. Дійсний член Польської академії наук з 1937 року.

З 1928 року був одружений з Регіною з Барвінських. У подружжя дітей не було.

Я. Лукасевич помер 13 лютого 1956 року у Дубліні.

Література:

  1. Woleński Jan. Jan Łukasiewicz// Matematyka przełomu XIX і XX Nurt mnogosciowy/Materiały III Ogólnopolskiej Szkoły Historii Matematyki, Jaworze, maj 1988, Katowice, 1992, s. 35 – 38.
  2. Woleński Jan. Podstawy matematyki i logika w Polsce w latach 1851 – 1950// Matematyka Polska w stuleciu 1851 – 1950. Materiały z IX Ogólnopolskiej Szkoły Historii Matematyki, Międzyzdroje, 5 – 9 czerwca, 1995, pod. red. S. Fudałego, Szczecin, 1995, s. 193 – 220.
  3. ДАЛО, ф. 26, оп. 5, спр. 1127.

 

Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

  • Коментарі не знайдено

Залиште свій коментар

Post comment as a guest

0
«
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
»

Наші контакти


Ідея, веб-дизайн і т.д.:

Олег Романів
oromaniv at franko.lviv.ua