Log in

Кулік Якуб Філіп (Jakub Filip Kulik)

Якуб Філіп Кулік (Яків Пилип Кулик, Jakub Filip Kulik)

Випускник Львівського університету, який працював в Оломоуці, Граці, Празі, став у чеській математиці 19 століття поряд з іменами Б. Больцано, В. Матука та ін.

Я. Ф. Кулік народився 20 квітня 1793 року (1 травня за н.ст.) у Львові. Його батьком був львівський службовець Стефан Кулік, мама – Констанца з Березовських. Навчався він у початковій школі (Hauptmustervolkschule) і гімназії, яку закінчив у 1809 році. Батьки хотіли, щоб він став правником, і він почав навчатись у Львівському університеті. З 1805 року Львівський університет був об’єднаний з Краківським, а на його місці створено Львівський ліцей, де зберігалась та сама система освіти (окрім присудження докторських ступенів). Для навчання на факультетах права, медицини та теології потрібно було закінчити філософський факультет. Я. Ф. Кулік у 1810-1811 роках навчався на філософському, а у 1811-1814 на правничому факультеті.

У 1809 році план навчання на філософії був такий:

    Перший рік навчання

  • Чиста математика (5 годин)
  • Логіка
  • Загальна історія
  • Релігія
  • Грецька філософія

    Другий рік навчання

  • Фізика (5 годин)
  • Прикладна (angewandte) математика (3 години)
  • Космологія, натуральна теологія, етика, релігія
  • Грецька філософія

Додатковими предметами були:

  • Практична геометрія
  • Танці
  • Фехтування
  • Французька мова

Математичні дисципліни читав Я. Гольфельд, фізику – Глоснер.

У 1814 році Я. Ф. Кулік без відома батьків взяв участь у конкурсі на посаду професора математики в ліцеї м. Оломоуца і виграв конкурс. 14 листопада 1814 року він був призначений професором у ліцеї, де мав 7 годин занять з математики щотижня. Після двох років, з 1816 року він є професором фізики в університеті м. Грац, а з 1817 року – професор астрономії в Політехніці. У 1822 році він здобув ступінь доктора філософії за працю «De phaenomenis Iridis» (феномен веселки), а в 1822-1823 році був ректором університету в Граці.

З 1826 року Я. Ф. Кулік переїхав до Праги, де був призначений професором вищої математики у Празькому університеті. Тут він викладав математику та механіку. Написав підручники: «Lehrbuch der höheren Analysis» (Praha, 1831, 1843), «Lehrbuch der höheren Mechanik» (Lipsko, 1846).

У 1829 році Кулік був деканом філософського факультету. З 1831 року був членом математичної секції Königliche Böhmische Gesellschaft der Wissenschaften (Королівського чеського товариства науковців). У 1851 році отримав чин цісарського радника двору.

4 листопада 1828 року Я. Ф. Кулік одружився у Львові з Катериною – дочкою заможного міщанина Вацлава Дегла і його дружини Барбари з дому Grindlove. У цього подружжя було двоє дітей: Юстин – доктор права, адвокат, і Анжела, чоловік якої, Антоній Ранд, був професором права у Празькому університеті.

Кулік здійснив спробу повернутись до Львова, коли подав на конкурс на посаду професора математики після смерті Ф. Кодеша. Але у цьому конкурсі переміг Л. Шульц фон Страшніцький. З Ф. Кодешем Кулік був у дружніх стосунках, обмінювався літературою, збереглись дарчі автографи.

Наукова спадщина є багатогранною. Вона охоплює математику, механіку, фізику та астрономію. Це, крім вищезгаданих, низка підручників з математики і механіки, зокрема, «Lehrbuch der höheren Algebra», «Die Integralrechnung und die analytische Geometri». Наукові праці він друкував головно у журналах «Zeitschrift fur Physik und Mathematik», «Alhanlungen der Königlidien Böhmischen Gesellschaft der Wissenschaften», «Journal für die Reine und Angewandte Mathematik».

Математичні дослідження Куліка стосуються теорії алгебраїчних рівнянь, дослідження властивостей деяких трансцендентних кривих, теорії чисел. Велику увагу він приділяв складанню математичних таблиць, якими користувалися студенти-математики, учні і всі, хто мав справу з різноманітними розрахунками та обчисленнями, наприклад, «Таблиці для легких розрахунків довжин, площ, об’ємів, а також це для розрахунків одиниць ваги, маси, грошових одиниць».

Багаторазово видавався «Der tausendjährige Kalender» (Тисячолітній календар), який охоплював роки від 400 до 2360 і містив дані юліанського і григоріанського календаря, а також юдейського та турецького. Видав також «Ein nützliches Handbuch für Historiographen, Diplomatiker, Archivare und Richter» (Корисний довідник для істориків, дипломатів, архіваріусів і суддів).

Найбільше Кулік прославився своїми працями з теорії чисел, зокрема, побудовою таблиць простих чисел. Першу роботу з цієї тематики він опублікував у 1825 році у Граці «Tafeln der einfachen jeder grösseren Zahl unter einer Million» (Таблиця простих множників всіх великих чисел першого мільйона). У 1948 році в Лейпцигу опублікована його праця «Tafeln der Quadrat und Kubikzahlen aller natürlichen Zahlen bis Hunderttausend».

Підсумком його титанічної праці став манускрипт «Magnus canon divisorum pro omnibus numeris per 2,3 et 5 non divisibilibus et numerorum primorum interjacentium ad Milies centena milia accuratius ad 100330201». Таблиця містить прості дільники чисел в інтервалі 3033001 – 100330201 за винятком 2, 3 і 5. (Вона вважалась продовженням таблиці Burckhardt J. K. Paris, 1817). Манускрипт має 4212 сторінок формату 30х37 см. Для підрахунків та запису чисел були придумані оригінальні методи та позначення. Повністю ця праця не була опублікована. У 1951 році в Амстердамі вийшла таблиця простих чисел одинадцятого мільйона. Серед авторів є і Кулік.

Наведемо хронологію результатів у цьому напрямі обчислень:

  • Таблиця простих чисел від 1 до 1000 ‒ Van Schooten (1657).
  • Таблиця дільників чисел від 1 до 102000 ‒ Lambert J. H. (1770).
  • Продовжив таблицю до 408000 ‒ Felkel A. (1776).
  • Прості числа до 400000 ‒ de Marci (1772).
  • Таблиця множників до 102000 ‒ Von Vega (1797).
  • Таблиця множників до 1020000 ‒ Chernac L. (1811).
  • Таблиця дільників … до 3036000 ‒ Burckhardt J. K. (1817).
  • Найменші дільники чисел 7, 8 і 9 мільйонів за пропозицією Гауса обчислював Dase J. M. (опублікував 1862/65).

Оригінал праці Кулика зберігається в бібліотеці Віденської академії наук.

В одному своєму листі Якобі, будучи у Відні написав: «Я знайшов тут людину-феномена, яка появляється час від часу, котра виконує не тільки з ентузіазмом, але, точніше сказати, з фанатичним терпінням найстрашнішу роботу, від якої при самій думці про неї волосся стає дибки». Так видатний математик Якобі відгукнувся про працю Куліка.

Нарешті, не можна оминути особу Куліка як мецената. Після пожежі у бібліотеці Львівського університету, яка сталась в час революції 1848 року, він подарував університету 1000 книг, 498 назв. Серед них були цінні книги як з математики, так і з літератури, історії та інші. Частина їх і сьогодні є в бібліотеці нашого університету. Деякі книги він опублікував у Львові польською мовою і розсилав школам Галичини.

Помер Я. Ф. Кулік 26 лютого 1863 року в Празі, де і похований.

Дослідження спадщини Я. Ф. Куліка продовжується і сьогодні як в Україні, так і за кордоном. Цьому присвячені роботи Я. Матвіїшина, Н. Я. Депмана, С. Порубського (S. Porubsky), Л. Моравеца (L. Moravec), В. А. Шендеровського, С. М. Лісковець.

Останнім часом захищено дві дисертації на цю тему: С. М. Лісковець, Яків Пилип Кулік (1793 - 1863) – вчений, педагог, організатор науки (2012 рік). А також ще у Чехії підготовлена дисертація Л. Моравеца (проте суттєвих посилань і узгодження результатів обох авторів немає). З’являються цікаві праці, які стосуються таблиць Куліка, зокрема, Denis Roegel, AreconstructionofKulikstableofmultiplication (1851), 2011 (last version 11 January 2013) − this document is a part of the LOCOMAT project. http://locomat.loria.fr, а також інші праці цього автора, які мають обширну бібліографію.

Література:
Finkel, Starzyński; PSB, И. Я. Депман. Славянские вычислители Вега и Кулик // Историко-математические исследования, М.: 1953;
Велептер Г. История математики от Декарта до середины XIX столетия, М.: 1960;
Luboš Moravec. Jakub Filip Kulik v Olomouci, Štýrskiém Hradci a Praze // 31 mezimárodná konference Historie matematiky, Praha, 2010.

Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

Детальніше в цій категорії: « Цермело Ернст (Ernst Zermelo) Кнастер Броніслав »
  • Коментарі не знайдено

Залиште свій коментар

Post comment as a guest

0
«
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
»

Наші контакти


Ідея, веб-дизайн і т.д.:

Олег Романів
oromaniv at franko.lviv.ua