Log in

   

Кнастер Броніслав

Кнастер Броніслав (Bronisław Knaster)

Б. Кнастер народився 22 травня 1893 року у Варшаві. Його батько Людвік був відомим у Варшаві лікарем. Б. Кнастер у 1910 році закінчив зі срібною медаллю чоловічу гімназію у Варшаві. Подальше навчання продовжив у Сорбонні (Париж). Після складання у 1912 році іспиту з фізичних, хімічних та природничих наук, навчався на медичному факультеті, де у березні 1914 року склав перший лікарський іспит.

Початок I світової війни застав його у Варшаві. Після відродження Варшавського університету у 1915 році Б. Кнастер почав тут вивчати математику. В час польсько-радянської війни він як доброволець служив капрал-доктором у війську. Тут від пораненого червоноармійця він заразився рідкісною формою тропічної малярії, яка його мучила більше десяти років.

У цей час у Варшавському університеті викладали С. Мазуркевич, З. Янішевський, В. Серпінський. Це був період зародження Варшавської математичної школи.

У 1922 році Б. Кнастер отримав ступінь доктора філософії. Тема його докторської праці – Badania nad kontinuami nierozkładalnemi. Основна публікація: Un continu dont tout sous-continu est indecomposable, Fund. Mat., 1922, t.3 (Континуум, у якому всі підконтинууми нерозкладні).

Свої дослідження Б. Кнастер почав під керівництвом З. Янішевського. Промотором докторату був С. Мазуркевич.

У 1925 році після габілітації Б. Кнастер отримав право читання лекцій у Варшавському університеті і звання доцента. Тяжка малярія вимагала лікування за кордоном і він кілька років перебував в Італії.

Після повернення у 1928 році він почав вести вищий семінар з топології, через який пройшло багато пізніше відомих математиків. Як доцент читав „доручені” лекції в університеті, з 1935 року мав посаду ад’юнкта. У 1933-1934 роках читав лекції у Брно, Празі і Відні.

Після початку Другої світової війни переїхав до Львова, де отримав посаду професора кафедри геометрії, якj. керував С. Мазур. Тут він читав курс аналітичної геометрії, продовжував наукові дослідження з топології. У 1940 році мав доповідь на конференції з теорії функцій у Києві “Une fonction réelle continue de deux variables qui n’est constante sur aucun arc simple”. З доповіддю “Про дугу Антуана” він виступив 30 січня 1941 року на науковій конференції Львівського університету.

Серед результатів, отриманих у Львові, можна згадати роботу, пов’язану з проблемою Сусліна, що була написана у 1941 році та опублікована в «Математическом сборнике» у 1945 році, в якій введена так звана “властивість Кнастера”.

В часи німецької окупації Львова Б. Кнастер разом з іншими математиками (С. Банах, В. Орліч та ін.) працював годувальником вошей в інституті Вейгля. І в цих умовах вони з Банахом вели розмови на математичні теми. Як згадує Штейнгауз, вони розв’язали задачу про справедливий розподіл торта для випадку довільного n (для n = 2 це просто: перший ділить торт навпіл, а другий вибирає).

Після відновлення роботи університету у серпні 1944 року Б. Кнастер продовжував працювати на кафедрі геометрії. У лютому 1945 року в газетах було повідомлення ТАРС (Телеграфного агентства Радянського Союзу): “Москва. Вища атестаційна комісія комітету у справах вищої школи при Раднаркомі СРСР присудила керівникові кафедри геометрії Львівського університету ім. Івана Франка Б. Л. Кнастеру ступінь доктора фізико-математичних наук без захисту дисертацій. ... Вища атестаційна комісія присвоїла вченому також звання професора по кафедрі геометрії.”

Так гучно радянська влада не повідомляла про присвоєння звань жодному з львівських математиків (С. Банаху, С. Мазуру, Ю. Шаудеру ці звання було надано ще у 1941 році). У повідомленні також було підвищено посаду Б. Кнастера, оскільки керівником кафедри на той час був С. Мазур.

В поданні про присвоєння вченого звання, яке підписане А. П. Александровим і А. Н. Колмогоровим, мовиться: “Броніслав Кнастер є в світовій науці одним з найвідоміших і найпотужніших представників тієї галузі математики, яка є відома під назвою множинна топологія… Б. Кнастер сильний і високо оригінальний математик, який збагатив науку низкою першокласних та оригінальних досягнень...”.

У квітні 1945 року після трагічної смерті дружини Б. Кнастер виїхав спочатку до Кракова, а в листопаді 1945 року до Вроцлава, де керував кафедрою у Вроцлавському університеті. В 1963 році перейшов на пенсію. У Вроцлаві він відновив свій вищий семінар з топології, який згодом проходив у нього вдома. Він ділив один будинок разом із Г. Штейнгаузом. Учнями Кнастера є кільканадцять докторів і п’ять професорів: Charatonik, R. Duda, A. Lelek, I. Mioduszewski, Reichaw.

Головним напрямком наукових досліджень Кнастера була топологія. В топології він отримав фундаментальні результати, зокрема, побудував контрприклади, які стосуються таких понять як континуум, зв’язні множини, неперервні відображення. Його оригінальні топологічні приклади (крива Кнастера, континуум Кнастера і т.п.) вплинули на формування математичних понять і ввійшли до всіх монографій з цієї дисципліни.

Про один з результатів Б. Кнастера, отриманий у 1929 році разом з К. Куратовським і С. Мазуркевичем, так звану лему “ККМ” П. С. Александров і А. Н. Колмогоров писали: “... подане ...  доведення існування нерухомих точок неперервних відображень симплексу довільної розмірності є рідкісним випадком, коли одне з найбільш фундаментальних і найбагатших в застосуваннях тверджень сучасної математики отримало доведення безперечно остаточне у своїй простоті до такої міри, що не знайдеться математик, який би шукав ще інших доведень цього твердження”.

Він “ввійшов до всіх підручників не тільки топології, але і багатьох інших галузей математики ... (теорії диференціальних рівнянь, варіаційного числення, функціонального аналізу)”. Тепер ще можна додати “математичної економіки”.

Багато уваги приділяв Б. Кнастер справі видавництва наукової літератури. Він був співзасновником серії монографій Monografii Matematyczni, яка почала виходити з 1931 року. Переклав на французьку мову перші томи цієї серії: “Operacje liniowe” Банаха і “Teoria całki” Сакса. Відновив після війни видання журналів Fundamenta Mathematicae, Studia Mathematica. Був членом редколегій Colloquium Mathematicum, Studia Mathematica (1946-1950), Fundamenta Mathematicae (з 1951), Biblioteka Matematyczna (з 1951) та ін.

Брав участь в організації Математичного інституту ПАН, в якому керував вроцлавською математичною групою.

У Б. Кнастера було прекрасне почуття гумору. Його колеги та учні про нього говорили і згадували з гумором таке:

Роман Сікорський:

“... семінари, якими керував проф. Кнастер, відбувались, як правило, в його приватному помешканні... Сусіди твердили, що бачать учасників, які сходяться на семінар, але ніколи не бачать, коли вони виходять”.

Роман Дуда:

“... одного разу студентка, можливо, недостатньо готова так плуталась у відповіді, що професор Кнастер не витерпів, перервав відповідь і сказав: ‘Прошу пані, інтелігентна людина повинна висловлюватись так, щоби інша її розуміла. Пані розуміє?’ На що вона відповіла: ‘Ні’ ... ”.

Був одружений з відомою акторкою Марією Морською (1944 -1945), а після її смерті з Ренатою Шпалерською. Власних дітей не мав.

Помер 3 листопада 1980 року у Вроцлаві.

Література:
Duda R., Bronisław Knaster (1893-1980), Wiad. Mat. XXV, 1983, st.101-116; Duda (2012); Piotrowski W. Doktoraty z matematyki i logiki na Uniwersytecie Warszawskim w latach 1915-1939, Dzieje matematyki polskie, II pod red. W. Więsława, Wrocław, 2013, st. 97-131.

 

Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

  • Коментарі не знайдено

Залиште свій коментар

Post comment as a guest

0
«
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
»

Наші контакти


Ідея, веб-дизайн і т.д.:

Олег Романів
oromaniv at franko.lviv.ua