Log in

   

Хвістек Леон (Leon Chwistek)

         Леон Хвістек був письменником, художником, філософом, логіком та математиком, однак, найважливішою у своєму житті вважав наукову працю. У 20-30 роках він був популярною та колоритною постаттю у Кракові та Львові.

         Народився Леон Хвістек 13 червня 1884 року у Кракові. Його батько Броніслав був лікарем-кліматологом спочатку у Ясло, а згодом в Закопаному. Мама Емілія з Маєвських була художницею, яка в молодості певний час навчалась у  Матейка. Сім’я у 1890 році відкрила в Закопаному водолічницю. На віллі Хвістеків бувало багато відомих осіб: Фелікс Дзержинський, Кароль Шимановський, ряд філософів, митців, а також майже всі відомі математики Варшави, Кракова та Львова.

         У 1902 році Л. Хвістек отримав атестат зрілості в ІІІ Краківській гімназії і 8 семестрів навчався на філософському факультеті Ягелонського університету. Там у листопаді 1906 року він отримав ступінь доктора філософії за працю “Про аксіоми”. Під час навчання Л. Хвістек зацікавився психологією і опублікував дві праці з експериментальної психології.

         У 1908 році Л. Хвістек склав іспити на право викладання в середніх школах математики, філософії та фізики. У ІІ семестрі 1908/09 року як стипендіат Краківської Академії він навчавсь у Геттінгенському університеті, де слухав лекції з основ математики у Е. Цермело та А. Пуанкаре. Тоді Л. Хвістек прочитав “Принципи математики” і познайомився з “теорією типів” Бертрана Рассела.

         З 1 вересня 1909 року він отримав посаду вчителя у ІІІ Краківській гімназії і був на цій посаді (з перервами) до 1 жовтня 1930, коли перейшов до Львівського університету. У 1912-1914 роках мав платну відпустку для дальшого навчання у Парижі. Тут він відвідує заняття у Сорбонні та College de France, зокрема слухає лекції Адамара.

         У 1914-1919 роках Л. Хвістек служив у Польських легіонах та у Війську Польському, мав відпустку у зв’язку з хворобою. На початку 1919 року був референтом у Міністерстві закордонних справ. З вересня 1919 продовжив працювати вчителем у ІІІ Краківській гімназії, одночасно з 1922 року читав “доручені” лекції для студентів природничих спеціальностей у Ягелонському університеті. У 1922 і 1923 роках намагався (без успіху) отримати  допуск до габілітації у Варшавському університеті. Габілітувався у травні 1928 року в Ягелонському університеті з математичної логіки, а у 1928/29 і 1929/30 роках читав лекції уже як приват-доцент. З 1930 року Л. Хвістек – надзвичайний професор, а з 1938 – звичайний професор, керує кафедрою у Львівському університеті. Тоді у конкурсі на кафедру логіки у Львові брали участь Леон Хвістек та Альфред Тарський. Рада математично-природничого факультету просила дати рекомендації претендентам у К. Твардовського, Б. Рассела, А. Уайтхеда та Д. Гільберта. Твардовський підтримав Тарського, а Рассел – Хвістека, написавши, що він знайомий з його працями з основ математики. Рада факультету рекомендувала на посаду Л. Хвістека.

         Першу свою працю з “чистої теорії типів”, яка належала до системи Б. Рассела, Л. Хвістек опублікував ще у 1912 році.

         У Львівському університеті Л. Хвістек прочитав, зокрема, такі курси: формальна логіка, наука про метод, головні засади філософії, математична логіка, загальна методологія, основи теорії пізнання, основи теорії класів, методологія точних наук, основи раціональної математики, основи математики. Вів практичні та семінарські заняття з прочитаних курсів.

         Зацікавлення мистецтвом у Л. Хвістека було ще у гімназії, у 1903-04 роках він навчався в Краківській академії мистецтв. Свої погляди на мистецтво та філософію він пов’язував з логікою. Істотним імпульсом для нього було відвідання відкритої у 1912 році у Парижі художньої виставки “незалежних”, на якій був виставлений весь тогочасний “авангард”. Це надихнуло його до зміни тодішніх поглядів на мистецтво, що було відображено в його книжці з 1916 року “Sens i rzeczywistoć”. В ній появилась його ідея “wielości rzeczywistości” (багатогранність реальності). Наприклад,  чотирьом реальностям відповідають чотири типи мистецтва: примітивізм, реалізм, імпресіонізм, який відповідає реальності вражень, футуризм, який відповідає реальності уяв. Найбільше його творчості імпонувало авангардове мистецтво – формалізм, кубізм, футуризм. Він започаткував у малярстві так званий “стрефізм” (strefizm).

         У цей час суспільство спостерігало і за суперечками Л. Хвістека з відомим Віткаци (Witkacym). Зокрема, як пасквіль на його логіку Віткаци запропонував систему, в якій первісним поняттям є один значок, з яким можна робити одну дію – “нічого не робити”.

         Л. Хвістек мав дві власні виставки у 1927 році у Кракові і у 1934 році у Львові. Особливо відомі його картини – “Szermierka” (Фехтування) і “Portret żony” (Портрет дружини).

         Дім Хвістеків у Львові відвідувало багато відомих письменників, поетів, художників та політичних діячів.

         Основним предметом його наукових зацікавлень були основи логіки і математики – конструкції, які належали до теорії типів Рассела. В своїх працях він займався перебудовою системи Рассела, побудував систему “чистої теорії типів”, якій присвятив багато праць, зокрема “Zasada sprzeczności w swietle najnowszych badań Bertrana Rassella” (1912), “Antynomie logiki formalnej” (1922), “Miara Lebesgue’a” (1923), “The theory of constructive Types” (1924). В 30-их роках Л. Хвістек опублікував сам та разом зі своїми учнями В. Гетпером та Я. Герцбергом ряд праць з основ логіки та математики. В 1935 році була опублікована праця “Granice nauki. Zarys logiki і metodologii nauk sćisłych”, Lwów-Warszawa, 1935, str.264.

         Л. Хвістек та його учні схилялися у філософії, у політичних та мистецьких поглядах до лівих ідей. Він мав певні ілюзії стосовно комунізму. Читав журнал “Культура мас”, що видавався у Москві відомим футуристом Б. Ясінським. В 1940 році вступив до Спілки радянських письменників України. Його учні В. Гетпер, Я. Герцберг, Ю. Пепіс загинули в часі війни (перший в  Старобільську як полонений польський офіцер, інші в гетто).

         У 1939-1941 роках Л. Хвістек – професор кафедри аналізу І, якою керував С. Банах. Вчена Рада університету рекомендувала ВАК-у надати йому ступінь доктора фізико-математичних наук і звання професора. З початком війни у 1941році Л. Хвістек виїхав без сім’ї на Схід.

         Спочатку Л. Хвістек був вчителем у Краснодарському краї, потім переїхав у Тбілісі, де отримав посаду в Академії наук Грузії. Навесні 1944 року його було запрошено до Москви, де він став членом Національної ради поляків, яку створила радянська влада. Працював в Союзі польських патріотів у СРСР.

         Помер біля Москви у Барвисі 20 серпня 1944 року.

         Л. Хвістек був одружений (4.12.1916) з Ольгою Штайнгауз, сестрою Г. Штайнгауза. Мав дочку Аліну, яка навчалася на математично-природничому факультеті Львівського університету, а закінчила навчання у 1946 році у Ягелонському університеті. Вийшла заміж за інженера з Борислава Станіслава Давідовіча. Їх син Леон Давідовіч тепер професор математики у Кракові. Сестра Хвістека була дружиною професора Львівської Політехніки В. Стожека.

Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

  • Коментарі не знайдено

Залиште свій коментар

Post comment as a guest

0
«
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
»

Наші контакти


Ідея, веб-дизайн і т.д.:

Олег Романів
oromaniv at franko.lviv.ua