П'ятниця, 17 березня 2017 Автор

Філософський факультет

(2 голосів)
Перегляди: 8410 разів
Філософський факультет Філософський факультет

Протягом усієї історії Львівського університету (колегіуму чи ліцею) у його структурі був філософський факультет (чи відділ), який асоціювався з факультетом наук. Бурхливий розвиток природничих та гуманітарних наук в кінці XІX і початку ХХ століття зумовив появу в університетах окремих фахових факультетів. У 1924 році у Львові філософський факультет був поділений на математично-природничий та гуманітарний факультети.

З 1939 року почався їхній поділ на фахові факультети.

У 1992 році був відновлений філософський факультет, який готує фахівців з низки гуманітарних напрямків.

Охарактеризуємо стан навчання на філософському факультеті у кожному періоді історії університету.

І. Вищі студії у Львівському колегіумі охоплювали філософію та теологію. Згідно з Ratio Studiorum повні студії філософії повинні були б тривати три роки. Оскільки у Львові цей курс вивчали лише світські студенти, то він тривав тільки два роки.

Програма з філософії містила логіку (діалектику), філософію природи (фізику), метафізику (науку про духовні першооснови життя) та математику. Часом викладали також моральну філософію (етику). Математику переважно викладав окремо підготовлений викладач.

Програма Ratio Studiorum вважала курс філософії як підготовчий до богослов’я. Більшість викладачів філософії викладали цей курс протягом 2-4 років. В основному студенти користувались творами Арістотеля. При вивченні діалектики використовували підручники єзуїтів Франціска де Толедо та Педро Фонсеки.

Адміністративно єзуїтською колегією керував ректор. За організацію навчання на курсах (відділеннях) філософії і богослов’я відповідав префект вищих студій. Після видання королем Августом ІІІ повторного диплома відкриття Львівської Академії і затвердження його буллою Клеменса ХІІІ 24 березня 1759 року в структурі Академії з’явилися академічні посади. В каталозі за 1761/62 навчальний рік є посади деканів факультетів філософії та теології (Фома Попіль, Ян Луцків) .

ІІ. У ліцеї, в який перетворено після 1773 року Львівську Академію, існував курс філософії, де викладали філософію, фізику, теоретичну і прикладну математику, метафізику, а також механіку і технологію. За організацію навчання у ліцеї відповідали директори студій.

ІІІ. У 1784 році цісар Йосиф ІІ своїм декретом заснував університет, який складався з чотирьох факультетів: теологічного, правничого, медичного та філософського, а також з гімназії (першого разу не намагалися отримати затвердження фундаційного диплому).

Спочатку в університеті було тільки два роки філософії, в 1785 році запроваджено третій рік. Хоча кожен рік навчання називали, як при єзуїтах: «Логіка», «Фізика», «Метафізика», однак у програмі з’явились нові предмети, які відповідали духу часу. На першому році була чиста математика, загальна історія, об’єднана з географією, вивчали твори класиків, на третьому — метафізика, космологія, теологія, етика, нумізматика, естетика, практична геометрія і технологія. Для кожної дисципліни був призначений постановою цісарської канцелярії підручник, від якого не міг відходити професор.

Першим деканом і директором філософських студій став професор фізики Ігнацій Мартіновіч. Як і раніше філософський факультет був підготовчим до навчання на інших факультетах.

На філософському факультеті були кафедри логіки, етики і метафізики; чистої і прикладної математики; геометрії; фізики; всесвітньої історії; історії природи з фізичною географією, технології і рільництва; класичної філології і естетики; німецької мови і літератури; дипломатики та нумізматики.

Декретом від 9 березня 1787 Йосиф ІІ заснував у Львівському університеті провізоричний філософський та богословський інститут — Studium Ruthenum.

Оскільки викладання в університеті велося латинською мовою, то заснований інститут повинен був підготувати студентів, які володіють тільки “крайовою мовою”, до подальшого навчання в університеті, зокрема, вивчення теології. Обсяг і час студій вихованців Studium Ruthenum мав бути таким самим, як вихованців Studii Latini.

Всі предмети на філософії та на теології у Studium Ruthenum повинні були викладатись “крайовою мовою”.

На філософському факультеті тоді навчалось студентів:

  • у 1786 році: І курс — 98, ІІ курс — 19;
  • у 1796 році: І курс — 245, ІІ курс — 120, ІІІ курс — 140;
  • у 1804 році: І курс — 254, ІІ курс — 139, ІІІ курс — 156.

9 серпня 1905 року цісар Франц І видав постанову про перенесення Львівського університету до Кракова. Університет Йосифа ІІ перестав існувати в кінці 1905 року.

ІV. Учбовий план для утвореного Львівського ліцею був визначений уже 11 вересня 1905 року.

Філософські студії мали тільки обов’язкові дисципліни, які забезпечували п’ять кафедр: (1) логіки, метафізики і практичної філософії; (2) математики; (3) фізики; (4) загальної історії; (5) релігії. Були скасовані факультативні курси та філологія.

Крім скорочення кафедр порівняно з університетом і часу навчання відібрано деякі права факультетів, а також право вибору деканів і надання докторських ступенів. Проте згодом було дозволено промувати докторів філософії та теології. Частина професорів переїхала до Кракова. Так, замість професора Кодеша математику викладав Гольфельд, замість Земанчика фізику — Глоіснер.

Директором філософських студій був Юліуш Гюттер.

Уже в 1808 році у Львові відновлено надзвичайні кафедри натуральної історії і практичної геометрії, поєднані з рільництвом і землеробством, а у 1811 році розпочато викладання педагогіки. У 1813/14 навчальному році введено третій рік навчання філософії.

У Львівському ліцеї в цей час навчався Якуб Кулік, який пізніше був професором математики у Празькому університеті.

Ось навчальний план 1809 року:

І рік навчання

Логіка, онтологія
Чиста математика
Загальна історія
Релігія
Історія філософії

ІІ рік навчання

Фізика
Загальна історія
Прикладна математика
Космологія, натуральна філософія
Релігія
Грецька філософія

Факультативні дисципліни

Практична геометрія
Натуральна історія
Технологія

V. Акт повторної фундації університету цісар Франц І підписав 7 серпня 1817 року. Університет мав три факультети: філософський, теологічний, правничий і медично-хірургічні студії. Зі зміною статусу особливих змін в учбовому процесі порівняно з університетом Йосифа не було. Ось навчальний план філософського факультету 1820 року:

І рік

Теоретична філософія
Чиста математика
Загальна історія
Релігія
Грецька філософія

ІІ рік

Фізика і прикладна математика
Практична філософія
Загальна історія
Релігія
Грецька філософія

ІІІ рік

Вступ до класичних студій
Грецька філософія
Релігія
Загальна історія природи
Історія австрійської держави
Факультативні дисципліни
Практична геометрія
Технології
Сільське господарство
Будівництво
Педагогіка
Нумізматика, дипломатія, геральдика

Важливим було рішення у 1824 році знову обмежити філософські студії двома роками. Кожного року вивчали релігію, філософію теоретичну і моральну, латинську філософію; на першому році математику, на другому ‒ фізику. Натуральну історію вивчали на першому, а загальну історію ‒ на другому році. Інші предмети були факультативні. Одночасно запропоновано на філософському факультеті мову викладання для всіх дисциплін — німецьку.

За цим планом викладання на факультеті йшло до 1848 року. Факультет залишався підготовчим для інших факультетів.

Число студентів на факультеті виглядало так:

  • 1824 рік: І – 356, ІІ – 218, ІІІ ‒ 133;
  • 1834 рік: І – 294, ІІ – 239;
  • 1844 рік: І – 239, ІІ – 163.

Великий наплив студентів призвів до встановлення у 1827 році “numerus clausus” : 250 студентів на одному році . У 1827 році в університеті було 1748 студентів, це був один з найбільших університетів Європи.

У вересні 1849 року вийшла нова постанова про організацію середньої та вищої освіти. Філософський факультет перестав бути підготовчим для інших факультетів, а став рівноправним науковим факультетом, який готував викладачів гімназій. Предмети, які викладались на філософії, перемістили до гімназій. Гімназії повинні були готувати до навчання в університеті.

На філософському факультеті запанувала свобода щодо курсів, які там читались, і програм цих курсів. Студенти мали більшу свободу у виборі дисциплін. Завданням факультету перш за все став розвиток тих напрямків, які не входили до програм професійних факультетів, а також доповнення освіти студентів інших факультетів.

Математика та механіка у Львівському університеті
Історія математики у Львові бере свій початок з шкіл, які були тут ще до колегіуму єзуїтів та університету. З ХV століття у Львові діяла кафедральна школа, яка була організована за зразком західноєвропейських шкіл середнього рівня...
детальніше...

Хоча число студентів філософського факультету зменшувалось, кількість кафедр на факультеті зростала кожного року. Наприклад, у 1871 році з 994 студентів університету 143 навчались на філософському факультеті. Новою особливістю стала поява в навчальному процесі спеціальних курсів, наукових семінарів, а також введення посад приват-доцентів.

Перебудова програм з математики випала на долю професора Ігнація Лемоха. Після 1850 року формується сьогоднішня форма викладання різних розділів математики. Так, замість загального курсу математики починають читатися курси диференціального та інтегрального числення, аналітичної геометрії на площині та у просторі, алгебри. Алгебра містила тоді, в основному, теорію розв’язування числових рівнянь вищих ступенів. Спеціальні курси торкалися теорії рядів та розвинення функцій в ряди, плоскої та сферичної тригонометрії з різними практичними застосуваннями (карти Землі, сонячні годинники), застосування математики в юридичних, політичних та комерційних обчисленнях. Згодом з’являються курси диференціальних рівнянь, варіаційного числення та математичної фізики. Фізичні курси починають викладатися “з застосуванням вищих обчислень”.

Студенти, які навчались на філософському факультеті, мали вільний вибір дисциплін, тому вони слухали курси як з природничих, так і з гуманітарних дисциплін. Певна спеціалізація у виборі дисциплін почалась уже з 70-х років ХІХ століття.

До сімдесятих років претенденти на ступінь доктора філософії захищали тези з окремих дисциплін і головним для них було складання чотирьох докторських іспитів з історії, філософії, фізики та математики. Після сімдесятих років претенденти подавали наукову працю і складали два іспити: з певної дисципліни та зі спорідненої до неї і з філософії. Вони отримували ступінь доктора філософії у певній галузі (математика, фізика, хімія, історія і т.д.). Спорідненою дисципліною для математиків була фізика, астрономія, хімія, логіка, кристалографія і т.д. (список захищених докторських праць з математики з 70-х років ХІХ століття до 90-х років ХХ століття подано на сайті факультету).

При викладанні природничих дисциплін поряд з лекціями велись і лабораторні роботи, з гуманітарних дисциплін були семінари. Практичні заняття з математики були введені Ю.Пузиною і в 1894 році він заснував два математичні семінари (вищий і нижчий). Деякий час математичний семінар “seminarium matematyczne” охоплював все, що стосувалось математики (кафедру, бібліотеку і т.д.).

Навчання на філософському факультеті тривало, як правило, 4 роки. Навчання на факультеті закінчували отриманням “absolutorium” з переліком прослуханих дисциплін або поданням докторської праці і складанням докторських іспитів. Для отримання фаху вчителя з окремих дисциплін (з вказанням мови викладання: польська, українська, німецька) потрібно було скласти вчительські іспити перед спеціальною комісією, яку очолював професор університету. Вчительські іспити складались, як правило, після закінчення університету і року практики.

Особливий період розвитку наукових досліджень з філософії пов’язаний з іменами Казимира Твардовського, який працював в університеті у 1895 – 1938 роках, та його учнів. Зокрема, слід наголосити на дослідженнях з логіки та методології наук. У цей час саме математика та природничі науки поставили питання про основи цих наук.

Студенти, які цікавились філософією, ґрунтовно вивчали математику на лекціях Ю.Пузини та В.Серпінського, відвідували їхні наукові семінари. Так, Ян Лукасевич на семінарі Ю.Пузини виконав роботу “O Grasmana nauce rozciągłości” (Про науку розтягу Грасмана). Почерпнуті ідеї в цій надзвичайно популярній тоді математичній теорії він використовував у своїй докторській праці. Рецензентами докторської праці Я.Лукасевича були К.Твардовський та Ю. Пузина.

До 1939 року другим докторським іспитом для філософії була математика.

Про рівень обізнаності з математики викладачів філософії свідчать питання, які задавали на габілітаційному колоквіумі у 1920 році Тадеушу Чижовському:

— про доведення несуперечності в аксіоматичних системах в математиці;
— про означення логіки та математики, а також про межу між ними;
— про значення аксіоми Цермело в логіці;
— про існування квадратури круга.

На початку ХХ століття в університеті навчалось близько 5 тисяч студентів, а на філософському факультеті — близько однієї тисячі. На раді філософського факультету неодноразово ставились питання про поділ філософського факультету. Ініціаторами цих ідей часто були професори природничих наук. Хронологія поділу факультету у 1924 році виглядала так:

— початком поділу факультету було рішення Ради факультету від 27 червня 1924 року, яку було відправлено до Міністерства;
— Міністерство листом від 28 липня 1924 року висловило згоду на поділ факультету;
— на засіданні 1 жовтня 1924 року Рада факультету здійснила поділ факультету на математично-природничий та гуманітарний факультети, а факультети обрали деканів, продеканів та делегатів до Сенату університету.

Про це філософський факультет повідомив Міністерство та Сенат університету:

— Сенат 9 жовтня затвердив формальну ухвалу філософського факультету та створив комісію для вирішення деталей поділу факультету;
— комісія подала рішення 5 лютого 1924 року і після ухвали Сенату рішення пішло до Міністерства;
— розпорядження про поділ підписане Міністерством ще 31 жовтня 1924 року було послано до університету 17 листопада 1924 року.

Для обох факультетів було встановлено латинські назви: Facultas scientiarum, Facultas litterarum.

На кінець 1924/5 н.р. в університеті навчався 5651 студент, зокрема, на математично-природничому факультеті ‒ 1301, на гуманітарному ‒ 1696.

У зв’язку з браком приміщень Рада математично-природничого факультету прийняла ухвалу, щоб на 1925/26 навчальний рік обмежити число студентів на перший курс до 250 і приймати на навчання на основі вступного іспиту з математики та фізики.

У цьому році було прийнято на І курс 252 студенти і 2 вільні слухачі. У 1933/34 навчальному році на факультеті навчалось вже 928 студентів.

Ось перелік лекцій з математики та логіки, які читались у 1935/36 навчальному році (римськими цифрами вказані триместри):

Логіка

надзв. проф. Л. Хвістек

I                 Елементи логіки 3 год
I                 Основи теорії класів 1 год
II III           Формальна логіка 2 год
II III           Основні засади філософських наук 2 год
I II III        Семінар з логіки 2 год
I II III        Дискусії з методології 2 год
II III           Вправи з формальної логіки 2 год

Математика

проф. Є. Жилінський

I II III        Диференціальне і інтегральне числення 4 год
I II III        Теорія інваріантів 1 год
I II III        Вищий математичний семінар 2 год
I II III        Семінар з формалізму Гільберта 2 год
I II III        Просемінар з алгебри і теорії чисел 2 год
I II III        Вправи з диференціального і інтегрального числення 2 год

проф. Г. Штайнгауз

I II III        Аналіз двох і більше змінних 4-3-2 год
I II III        Теорія функцій комплексної змінної 1-2-3 год
I II III        Математичний семінар (середній) 2 год
I II III        Дискусії на стику аналізу і теорії множин

(за участю Ю. Шаудера, В. Орліча, Г. Аурсбаха, С. Мазура) 1,5год

проф. С. Банах

I II III        Теорія операцій 3 год
I II III        Теорія множин 1 год
I II III        Огляд найновіших математичних праць 1 год
I II III        Вищий математичний семінар 2 год
I II III        Вправи з аналітичної геометрії 2 год

доц. проф. пенсіон. С. Рузевіч

I II III        Нові дослідження з теорії функцій дійсної змінної 2 год
I II III        Математика для природників 3 год
I II III        Вправи з математики для природників 2 год

доц. В. Нікліборц

I II III        Варіаційне числення 3 год

доц. Ю. Шаудер

I II III        Вибрані розділи диференціальних рівнянь 2 год
I II             Основи алгебри 2 год

доц. С. Качмаж

II III           Ряди Фур’є 1-2 год
I II III        Вправи з прикладної математики 2 год
I II             Аналітична геометрія 2 год

доц. В. Орліч

I II              Ортогональні розвинення, зокрема Штурма-Ліувіля 2 год
III                Інтерполяції і наближені квадратури 2 год
II                 Поверхні Рімана 1 год

З 1926 року в університеті почався перехід на магістерську систему навчання. Рада факультету затвердила магістерські програми для кожної спеціальності.

У 1939 році після реорганізації університету з математично-природничого факультету виділився фізико-математичний факультет, який у 1953 році був поділений на фізичний та механіко-математичний факультети.

Література:

  1. Finkel L., Starzyński S. Historia Uniwersytetu Lwowskiego, Lwów, 1894.
  2. Łuszczak G. Nauczyciele i wychowawcy szkół jezuickich we Lwowie 1608-1773, Kraków, 2010.
  3. Ordnung der Vorlesungen...
  4. Program wykładów...

170317ph2

170317ph2

Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Наші контакти

Ідея, дизайн, верстка і т.д.:
Олег Романів