Log in

   

Український (таємний) університет у Львові

Український (таємний) університет у Львові Український (таємний) університет у Львові

Українці Галичини уже з середини ХІХ століття вели боротьбу за українську мову викладання, а потім за український університет у Львові. Особливо ця боротьба загострилася на початку ХХ століття. Вибухи емоцій призводили навіть до кривавих сутичок (1910 рік). Були уже запевнення  австрійської влади про відкриття такого університету у 1916 році, але почалась Перша світова війна.

На початку 20-тих років після українсько-польської війни Західна Україна опинилася під владою Польщі. В розпорядженні ректора Університету Яна Казимира у Львові, професора А. Юраша  від 14 серпня 1919 року було написано, що на навчання будуть приймати тільки громадян Польської держави, які виконали свій військовий обов’язок в рядах польської або союзної армії, а також громадян країн-союзників Польщі. Для більшості української молоді це було забороною навчатися в університеті у Львові. Вони не були громадянами Польщі і не служили в польському війську, а були у австрійському війську або в Українсько-Галицькій армії. В університеті в цей час ліквідовували всі українські кафедри, а також усунули від викладання всіх українців, які не присягнули письмово лояльність Польщі (з усіх присягнув тільки один).

Умови, які створила польська влада, змусили діяти молодіжні організації та наукові кола, зокрема Наукове товариство Шевченка та інші, у справі забезпечення вищою освітою української молоді, серед якої було багато тих, які повернулися з війни і мали закінчені гімназії або незакінчені університети.

Математика та механіка у Львівському університеті
Історія математики у Львові бере свій початок з шкіл, які були тут ще до колегіуму єзуїтів та університету. З ХV століття у Львові діяла кафедральна школа, яка була організована за зразком західноєвропейських шкіл середнього рівня...
детальніше...

19 серпня 1919 року у Львові було ініційовано організацію Українських університетських курсів, які діяли на базі кількох українських установ: Наукового товариства Шевченка, Товариства наукових викладів імені Петра Могили, Національного музею та Ставропігійського інституту. Польський уряд не дав дозволів на їхню діяльність, але вже у 1920/1921 навчальному році викладання на курсах почалося.

У програмі курсів були, зокрема, лекції доктора Василя Каліцуна «Основи нарисної та синтетичної геометрії» (3 год) та доктора Володимира Левицького «Основи вищого аналізу» (3 год).

Рішення про утворення Українського  університету на базі Українських університетських курсів було прийнято в липні 1921 року на Крайовому студентському з’їзді. Одночасно на засіданні професорів університетських курсів було обрано сенат університету, ректора та деканів факультетів. Факультети були такими ж, як і на курсах: філософський, правничий та медичний. Вирішено також створити технічний факультет, який згодом було виокремлено у самостійний навчальний заклад.

У 1921/1922 навчальному році в університеті навчалося: на філософському факультеті ‒ 235 студентів, на правничому – 608 студентів, на медичному – 187 студентів. На філософському факультеті було дві кафедри математики. В проспекті занять у зимовому семестрі 1922/1923 навчального року є такі дисципліни:

  • Вищий аналіз. Частина 1 (4 год)
  • Вступ до теорії функцій (3 год)
  • Алгебра (2 год)
  • Семінар (2 год)
  • Просемінар (2 год)
  • Аналітична геометрія (3 год)
  • Синтетична геометрія (1 год)
  • Термодинаміка (5 год)
  • Вправи з теоретичної  фізики (1 год)
  • Експериментальна фізика. Частина 1, 2 (5 год)
  • Неорганічна хімія (4 год)

Математичні дисципліни в університеті викладали В. Левицький та М. Чайковський.

Студенти університету після закінчення 2-3 курсів могли продовжувати навчання в університетах Праги, Відня, Грацу, які визнавали документи Українського університету у Львові. Наприклад, математик Юліан Богачевський після Українського університету продовжив навчання у Граці, де отримав ступінь доктора філософії. Після 1939 року він працював у Львові в Педагогічному інституті та університеті.

 Першим ректором Українського університету був Василь Щурат. На той час він також був головою НТШ. Після нього ректором став лікар Маріян Паньчишин. Третім ректором був обраний математик Микола Чайковський, але внаслідок протиріч з К. Студинським та іншими в справі переговорів з польським урядом відмовився від ректорства. Ректором став адвокат Євген Давидяк.

Через посилення репресій щодо студентів та викладачів університету та фінансові труднощі у 1925 році викладання в Українському університеті було припинено на необмежений час.

Література:

  1. Мудрий В. Змагання за українські університети в Галичині. — Львів; Нью-Йорк, 1999. — 192 с.
  2. Качмар В. За український університет у Львові. – Львів, ЛДУ, 1999. – 118 с.
  3. Кислий В. Українські високі школи у Львові і студентський рух у Західній Україні у першій пол. 20 ст. — Львів, 1991. — 142 с.

Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

  • Коментарі не знайдено

Залиште свій коментар

Post comment as a guest

0
«
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
»

Наші контакти


Ідея, веб-дизайн і т.д.:

Олег Романів
oromaniv at franko.lviv.ua