Четвер, 09 квітня 2015 Автор

Про конкурси на посаду професора

(5 голосів)
Перегляди: 8601 разів
Про конкурси на посаду професора Про конкурси на посаду професора

Йосиф IIКонкурси на посади професорів почались з Йосифінського університету. 20 листопада 1781 року імператор Йосиф ІІ видав обширну постанову у справі освіти в монархії.

Належний рівень заміщення професорських посад повинен був забезпечуватись шляхом проведення конкурсу (per concursum), до якого мали бути допущені всі без огляду «на національність та релігію». Конкурс полягав у виконанні екзаменаційного завдання та проходженні співбесіди з конкурсною комісією, яка була у кожному університеті. Екзаменаційні завдання були єдині в усіх університетах. На місце професора, наприклад, в Оломувце конкурс проходив в усіх університетах. (Так за результатами конкурсу у Львові Ф. Кулік став професором у Оломувце). Результати конкурсу в кожному університеті надсилали до придворної комісії у Відень, де приймали рішення про призначення професора. Видатні вчені та професори університетів звільнялись від виконання екзаменаційних завдань.

Першим, хто отримав посаду професора математики у Львівському університеті за конкурсом, був Францішек Кодеш (у 1787 році).

Після смерті Ф. Кодеша до конкурсу на посаду професора зголосилось 10 конкурсантів (по 4 у Відні і Празі і по одному в Граці та Любляні), а також два професори: колишній студент Львівського ліцею Якуб Філіп Кулік – професор в Празі та Леопольд Шульц фон Страшніцький – професор гімназії у Любляні. У Львові ніхто не брав участі у конкурсі. Л. Шульц 24 липня 1834 року отримав посаду професора математики у Львові.

Математика та механіка у Львівському університеті
Історія математики у Львові бере свій початок з шкіл, які були тут ще до колегіуму єзуїтів та університету. З ХV століття у Львові діяла кафедральна школа, яка була організована за зразком західноєвропейських шкіл середнього рівня...
детальніше...

Після від’їзду Л. Шульца до Відня до конкурсу на посаду професора математики зголосилось аж 20 осіб. Цю посаду отримав Ігнац Лемох, який перед тим займав посаду чиновника в придворній канцелярії будівництва.

Після 1848 в університетах були введені посади приватних доцентів, які здобувались шляхом габілітації. На посади надзвичайних і звичайних професорів Ради факультетів рекомендували, як правило, осіб, які мали «габілітації» – право викладання. Габілітація та посади надзвичайного і звичайного професора затверджувались у столиці (міністерством, монархом, президентом). Шлях – габілітація, надзвичайний професор, звичайний професор пройшли Ю. Пузина, О. Фабіян, В. Серпінський, Г. Штайнгауз, С. Рузевіч, С. Банах.

У 20-30 роках ХХ століття факультетські конкурсні комісії під час конкурсу на новоутворені кафедри брали рекомендації на кандидата у фахівців з польських та іноземних учбових закладів. Так було у конкурсі на посаду професора новоутвореної кафедри логіки у Львівському університеті . Ось витяг з рапорту комісії:

«Рада математично-природничого факультету на засідання 28.ХІ.1928, визнаючи потребу утворення на факультеті кафедри логіки, вибрала Комісію, яка має подати Раді факультету кандидатів на цю кафедру.

Хвістек Леон (Leon Chwistek)Комісія згідно з приписами Положення розіслала до всіх професорів, які викладають цей предмет у всіх державних університетах Польщі. На що отримала дві колективні відповіді: одна від професорів Ягеллонського університету, друга від професорів Варшавського університету. Професори Ягеллонського університету вказали як найвідповіднішого кандидата доцента Ягеллонського університету доктора Леона Хвістека, зате професори Варшавського університету подали як єдиного кандидата доцента Варшавського університету доктора Альфреда Тарського. Перед розбіжністю думок Комісія на засіданні 16.Х.1929 ухвалила звернутись ще до Гільберта, Рассела і Уайтхеда – найвизначніших закордонних логіків-теоретиків з проханням висловлення своїх висновків щодо кандидатур Хвістека і Тарського. Відповіді надіслали Гільберт і Рассел.

Комісія ознайомилась з поданими опініями і, отримавши крім того ще опінію професора Твардовського, після детального аналізу кваліфікації обох вказаних кандидатів на засіданні 13.І.1930 ухвалила одноголосно пропонувати Раді факультету висновок такого змісту:

Рада факультету просить Міністерство віросповідувань і освіти про утворення на математично-природничому факультеті Університету Яна Казимира надзвичайної кафедри логіки і доручити її доценту Ягеллонського університету доктору Леону Хвістеку в якості надзвичайного професора цього університету».

Далі в рефераті іде обґрунтування цього висновку.

На засіданні Ради факультету 22.01.1930 рішення було прийнято більшістю (8 голосів проти 4, 1 утримався).

Сенат це рішення Ради факультету підтримав одноголосно.

30 вересня 1950 президент Польської республіки номінував Леона Хвістека надзвичайним професором логіки на математично-природничому факультеті.

Література:
Finkel, Starzyński; Особова справа Л. Хвістека.

 

Я. Г. Притула

Ярослав Григорович Притула
кандидат фізико-математичних наук
доцент кафедри математичного і функціонального аналізу

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Наші контакти

Ідея, дизайн, верстка і т.д.:
Олег Романів