Log in

Helsinki. Maailman loppua

Helsinki. Maailman loppua

Хельсінкі це найпівнічніша столиця Євразійського континенту. Північніше лише Ісландія, Гренландія і Північне полярне коло… Скандинавія: холодна, стримана, понура, і від того ще більш притягуюча краса, щось незвідане і невідоме…

Знайомство з Хельсінкі, як на мене, варто починати так як я –  з довгої, незвичної дороги до міста. Дороги не просто автомобілем чи автобусом, і навіть не літаком. А морем… Ну як інакше – це ж Балтика smile 6-поверховий кораблик із різноманітними кафе, барами, ігровими кімнатами для діток та дорослих (не думайте нічого дурного, просто гральні автомати smile), сценою і навіть танцполом. Я такий вперше в житті бачила, не те щоб плавати! smile І це, до слова, простий транспорт, котрим деякі люди щодня добираються на роботу, адже дорога із Талліна в Хелсінкі займає 2,5 години.

Кораблик, щоб ви собі уявили, такий великий, що в ньому вміщається з десяток фур-вантажівок smile

А потім, година 10, почало світати… Сонце тут сходило неймовірно… Сказати, що це видовище дух захоплює-нічого не сказати. Навколо Тебе лише тони холодної, балтійської води, і вогняна куля, котра повільно піднімається і освітлює усе навколо, палає народжуючи новий день… Крутіше, мабуть, тільки Північне сяйво smile

Коли Ти бачиш усе це, усе це… На очі набігають сльози… І Ти вже ніби наяву бачиш оленів, ведмедів і лосів, котрі гуляють цими кам'янистими островами… Мабуть ось так виглядала Земля тисячі років назад, коли на ній іще не було людей. Я тоді, здавалося, побачила світ таким, яким він був тоді, коли був юним: дика, ніжна, цнотлива краса…

А ось хтось має заміську дачу. Лише невеличкий будиночок, кораблик, трішки кам’янистої землі і море навколо. Ну хіба ж не ідеальне місце, щоб послухати тишу? smile

Порт Хелсінкі виглядає доволі стримано. Тут, до речі, не так багато пасажирських кораблів, лише 3: зі Стокгольма, Талліна та Санкт-Петербурга щодня курсує по одному кораблику. Решта -  вантажні smile

Хельсінкі вважається одним із найбільш пасмурних і похмурих міст світу, адже небо постійно затягнуто хмарами і моросить дрібний противний дощ, сонце не виглядає 170 днів у році L Проте така погода додає місту якоїсь чіткості і шарму.

Що ж подивитися в Хельсінкі? Туристичних цікавинок тут якраз на день. Найближче до порту розташований Успенський собор, найбільший православний собор Північної та Західної Європи. Побудований він був 1868 року, коли Фінляндія була частиною Російської імперії. Ззовні-собор із яскраво-червоної цегли, зсередини-типова православна церква.

Раз ми вже зачепили історичну тему, то варто сказати що Густав Васа заснував Хелсінкі в гирлі річки Вантаанйокі в 1550 році, щоб конкурувати з Таллінном у торгівлі на Балтійському морі. На нинішнє місце розташування місто було перенесене в 1600-і роки. У 1748 році Швеція почала будівництво морської фортеці Суоменлінна біля берегів Гельсінкі для захисту від зростаючої загрози з боку Росії. Незважаючи на це Росія завоювала Фінляндію в 1809 році. Три роки по тому Хелсінкі був підвищений у статусі до столиці автономного Великого князівства Фінляндського. Фінляндія стала незалежною в 1917 році, а Гельсінкі набув статусу столиці молодої республіки. До речі, із часів Російської Імперії в Хелсінкі залишилися не лише елементи архітектури, але й назви вулиць.

Ще однією цікавинкою «must see» в Хелсінкі є лютеранська церква Temppeliaukion kirkko. Ззовні вона нагадує кам’яну гору (адже її було вирублено в скелі), зсередини чимось собор Божого Милосердя в Лагевніках (Краків). Проте, як на гору, в церкві багато природного світла і дуже хороша акустика, через що приміщення церкви часто використовують для різноманітних концертів.

Оскільки Хелсінкі розташовано на березі Фінської затоки Балтійського моря, то найприємніше насолоджуватися містом на цьому березі. Виходів до моря - безліч: і у вигляді цивілізованих набережних з кафешками, і у вигляді стоянки приватних яхт, і у вигляді міських пляжів. Якщо вистачить сміливості - можна навіть скупатися у воді температури талого льоду smile

Відпочивши трохи від холодного Балтійського моря і поблукавши вулицями, потрапляємо, друзі, на Сенатську площу (Senaatintori), головну площа Хелсінкі з 17-го століття. Тоді тут перебувала ратуша, ринок, цвинтар і кірха (церква). У 1812 році російський імператор Олександр Другий проголосив це місто столицею Великого князівства і наказав побудувати новий міський центр. Однією з головних визначних пам'яток Площі є Лютеранська церква (колишня Миколаївська церква), на східній стороні площі розташована будівля Державної Ради, на західній стороні площі, навпроти Державного ради, підноситься головний корпус Хелсінського університету.

Трішки відійшовши від Сенатської площі натрапляємо на будинок з жирафчиками smile. Ось таке оригінальне оформлення має Краєзнавчий Музей Хелсінкі (Luonnontieteellinen museo), котрий був засновани в 1870 році. Усередині (мабуть, ми не ходили), звичайний собі музей, але ззовні привертає увагу smile

Взагалі в Хелсінкі музеїв багато. Тут Тобі і Атенеум-найбільший художній музей Фінляндії, і Музей Дизайну, і музей фінської архітектури, і Фінська національна Галерея, і музей сучасного мистецтва. Але ззовні це звичайні будівлі, а всередині… Ну не люблю я музеїв smile Куди цікавіше і веселіше просто бродити вуличками і пізнавати життя міста smile І хоч відвідала я Хелсінкі у грудні, і погода була м’яко кажучи холодна і вогка, але різдвяні вбрання вулиць і мерехтіння вогників все компенсували smile

А ось дядечко, котрий грає різноманітні мелодії на порожніх скляних пляшках під акомпанемент. Грає по нотах (ну, принаймі, вони там стоять) smile

А якщо ви, друзі, гуляючи змерзли і втомилися, то запросто можете перепочити в приміщенні міської ради, де є безкоштовні комфортні лавки, вода і швидкісний wifi smile

Хоча Хельсінкі то місто на один день, воно зуміло мене здивувати. Холодної погодою і теплими посмішками. Гостинністю, відкритістю і простотою: в цьому весь його затишок. “Maailman loppua” фінською означає «край світу». Саме там я побувала smile і дуже-дуже тепер хочу далі, в глибину Фінляндії, в ті дикі засніжені ліси, щоб побачити на власні очі оленів і лосів. Хочу за полярне коло, щоб побачити північне сяйво і білі ночі, ну і, звісно в Лапландію smile Хай усі мої і ваші «мрію» і «хочу» стануть дійсністю. Обіймаю вас міцно і дякую що дочитали до кінця smile

Оцінити цей запис:
Amigos, Bienvenidos a Valencia. Або ласкаво просим...
«
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
»

Наші контакти


Ідея, веб-дизайн і т.д.:

Олег Романів
oromaniv at franko.lviv.ua