Понеділок, 10 листопада 2014 Автор Опубліковано в Cтатті & Публікації

Демократизація вчених рад – запорука їхньої ефективності

(8 голосів)
Перегляди: 41077 разів
Демократизація вчених рад – запорука їхньої ефективності Демократизація вчених рад – запорука їхньої ефективності

Стаття 34, нового закону про вищу освіту каже: «Безпосереднє управління діяльністю ВНЗ  здійснює його керівник (ректор, президент тощо)».  Ректор зосереджує в свої руках практично всю виконавчу владу у ВНЗ (див ст 34.) Добре відомі приклади вітчизняних ВНЗ, де ректори зловживали і зловживають цією владою. З огляду на оголошений курс на надання автономії ВНЗ і мінімізацію втручання МОН у роботу ВНЗ, за відсутності збалансованих  противаг повноваженням ректора є небезпека істотного погіршення ситуації.

Щоб зрозуміти проблему схематично розглянемо основну структуру виконавчої вертикалі ректора. Вона складається з: 1) ректора (президента); 2) проректорів; 3) деканів (директорів інститутів, коледжів); 4) завідувачів кафедр. Крім цього умовно на 3-му рівні знаходяться керівники різних відділів та служб, бібліотеки тощо. Усі ланки крім 4-ої входять до складу робочого органу – ректорату.

З іншого боку управління ВНЗ має колегіальні органи, які, зокрема, мають збалансовувати владу ректора. У ст.36 написано: «Вчена рада є колегіальним органом управління ВНЗ… Вчена рада ВНЗ визначає стратегію і перспективні напрямки розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності ВНЗ» Там само перераховані повноваження вченої ради ВНЗ. Подібні функції на рівні факультетів (іститутів) мають вчені ради факультетів (інститутів). Зрозуміло, що для того, щоб визначати стратегію рада має бути незалежною від ректора. До речі, новий закон допускає можливість головування вченою радою особою відмінною від ректора. Також зрозуміло, що посадові особи з виконавчої  вертикалі ректора, за винятком можливо деканів, не можна вважати незалежними.  Проте, на мій погляд, це саме значною мірою стосується й деканів. Причина в тому, що хоча посади деканів є виборними, факультети ВНЗ в Україні у фінансовому плані цілком залежать від ректора.

Проаналізуємо тепер склад вченої ради (ВР). Частина членів ВР входить за посадою (ректор, проректори, декани, директори інститутів, коледжів, керівники органів самоврядування та профспілкових організацій та ін.), решта є виборними представниками від різних категорій працівників та осіб, що навчаються. У наступній таблиці, склад ВР поділено на 4 категорії:

  1. Члени ради, які входять за посадами (крім керівників органів самоврядування профспілки і вченого секретаря).
  2. Виборні представники від викладачів.
  3. Представники осіб, що навчаються.
  4. Вчений секретар, керівники профспілок та інших громадських організацій.

Основна теза статті: для балансу  влади у ВНЗ та можливості  формування власної стратегії розвитку, частка 1-ої категорії у ВР має бути меншою за частку 2-ої категорії.

Далі порівнюються склади рад  Львівського національного у-ту ім.І.Франка з  3-ма, на мій погляд, успішними, українськими ВНЗ (Київським національним у-м ім Шевченка, НУ «Києво-Могилянська академія», НУ Київський політехнічний інститут)  та 2-ма найкращими польськими ВНЗ (Варшавський ун-т і Ягеллонський ун-т). Дані взяті з сайтів відповідних ВНЗ, отже можуть неістотно відрізнятися від актуального стану.

 

К-ть осіб у вченій раді

Кількість членів ради,  за посадами (крім профспліок і вч. секретаря, студентів)

Кількість виборних представників від викладачів

Кількість представників від студентів і аспірантів

вч. секретар, профсп. працівн.

ВНЗ

 

осіб

%

осіб

%

осіб

%

осіб

ЛНУ

63

34

53,97

20

31,75

7

11,11

2

КНУ

86

37

43,02

37

43,02

8

9,30

4

КМА

40

16

40,00

17

42,50

4

10,00

3

КПІ

185

46

24,86

120

64,86

19

10,27

0

Uniwersytet Jagellonski

60

21

35

25

41,67

12

20,00

2

 Uniwersytet Warszawski

62

25

40,32

20

32,26

13

20,98

4

Бачимо, що в ЛНУ адміністративна складова істотно відрізняється в більший бік (на 11% від КНУ і на -29%!  від КПІ) від решти наведених ВНЗ. Іншими словами, будь-яке рішення, яке йде в розріз з позицією ректорату, може бути заблоковано на вченій раді представниками того ж ректорату!

Кидається в очі, що квота студентів і аспірантів у Польщі вдвічі вища. Гадаю це пояснюється відмінністю в законодавстві. З іншого боку, наважуся стверджувати, що у Польщі не існує проблеми хабарів за добрі оцінки і вступ, принаймні у масштабах України. Оскільки ні «телефони довіри»,  ні самі викладачі цієї проблеми не розв’яжуть, можливо збільшення квоти студентів і аспірантів до 15% частково допоможе у вирішенні цього питання (автор вважає, що у ЛНУ ця проблема не має системного характеру). Крім того, події річної давності засвідчили, що і викладачі можуть брати приклад зі студентів. На даний час у ЛНУ  кожний факультет делегує 1 виборного представника до ВР. Якщо делегувати 2-х представників від факультету, то за умови прийняття попередньої пропозиції матимемо таке співвідношення:

 

К-ть осіб у ВР

1-ша категорія

2-га категорія

 

3-тя категорія

4-та категорія

   ВНЗ    

 

осіб

%

осіб

%

осіб

%

осіб

  ЛНУ   

86                

34      

39,53

37

43,02

13

15,12

2

Зазначу також, що в жодному зі згаданих ВНЗ окрім ЛНУ кількість проректорів не перевищує шести.

У наступній таблиці порівнюються склади ВР факультетів (впорядковано за зростанням частки 1-ої категорії, четвертий стовпчик).

 ЛНУ ім.І.Франка

К-ть осіб у вченій раді

Кількість осіб,  за посадами  (крім профспліок і вч. секретаря, студентів)

кількість виборних представників від викладачів

кількість представників від студентів і аспірантів

вч. секретар, профсп. викладачів

Факультет

Осіб, 100%

осіб

%

осіб

%

 

%

 

геологічний

26

9

34,62

12

46,15

3

11,54

2

культури і мистецтв

23

8

34,78

9

39,13

3

13,04

2

журналістики

25

9

36,00

11

44,00

3

12,00

2

філософський

25

9

36,00

11

44,00

3

12,00

2

іноземних мов

36

13

36,11

17

47,22

4

11,11

2

хімічний

16

6

37,50

7

43,75

2

12,50

1

фізичний

23

9

39,13

9

39,13

3

13,04

2

міжнародних відносин

22

9

40,91

8

36,36

3

13,64

2

філологічний

34

14

41,18

14

41,18

4

11,76

2

електроніки

26

11

42,31

10

38,46

3

11,54

2

юридичний

26

11

42,31

10

38,46

4

15,38

1

історичний

26

12

46,15

9

34,62

3

11,54

2

географічний

25

12

48,00

8

32,00

3

12,00

2

механіко-математичний

29

14

48,28

10

34,48

3

10,34

2

прикладної математики та інформатики

20

10

50,00

7

35,00

2

10,00

1

біологічний

23

13

56,52

5

21,74

3

13,04

2

На 8-х факультетах частка 1-ої категорії, яка включає декана, його заступників, завідувачів кафедр та лабораторій, перевищує частку 2-ої категорії – виборних представників від викладачів, на 2-х факультетах ці частки рівні.  З огляду на те, що  кафедри у ЛНУ дуже відрізняються за кількістю працюючих там осіб, додавання додаткового представника не виглядає доцільним. Проте розумне збільшення складу вчених рад не зашкодить, а там де частка 1-ої категорії більша за 45%, явно «демократизує» раду.  Поряд з 15% квотою студентів і аспірантів можна знову використати польський досвід введенням у вчену раду факультету усіх докторів наук.

На останок слід згадати одну антидемократичну норму статуту з п.23.2 « Кількісний склад Вченої ради факультету, кількісне представництво в ній кафедр та інших структурних підрозділів, а також кандидатури заступника голови Вченої ради та секретаря визначаються на засіданні завідувачів кафедр та інших структурних підрозділів під головуванням декана»  Усі згадані повноваження треба віддати органу громадського самоврядування факультету – зборам (конференції трудового колективу факультету).

Зауваження. Після громадського обговорення з’ясувалися такі недоліки наведених пропозицій. Не гарантується представництво наукових представників, доцентів і асистентів у складі ВР ВНЗ, оскільки існує тенденція делегувати до ВР професорів і навіть завідувачів кафедр.

І. Е. Чижиков

доктор фізико-математичних наук, професор кафедри теорії функцій та теорії ймовірностей

prima.lnu.edu.ua/faculty/mechmat/Departments/TFTJ/Web/Chyzhukr.htm
Коментарі  
0 # Михайло Зарічний 13.12.2014, 00:06
Я теж думаю, що не йде мова про поділ влади. Демократичність виборів декана на факультеті, здається, ні в кого не викликає сумніву, тим паче, що останні і передостанні вибори були альтернативними. Вільні дискусії на веб-сторінці теж свідчать на користь демократичності.
Фраза про "шалений опір" мені не зрозуміла. Не пригадую жодної ситуації за ці роки, коли її можна було би застосувати до справ на факультеті. Усі пропозиції щось змінити обговорюються Вченою радою. Нещодавно ми, скажімо, обговорювали питання тривалості магістратури, а також проведення магістерських іспитів - усі погодилися, що тут зміни необхідні, і внесли чимало пропозицій.
Стосовно набору, то тут ситуація дуже складна і вимагає участі всіх. Факультет потребує промоції, а його дискредитування, як і дискредитування університету, йде лише на шкоду нам усім. Зараз все більше і більше людей починає це розуміти.
Відповісти
0 # Ігор Чижиков 29.11.2014, 20:12
Не знаю про який поділ влади говорять, вона вся в одних руках вже дуже давно, і будь-яка спроба щось змінити стикається з шаленим опором. Треба просто, щоб усі добре виконували свою роботу. Тоді і з набором не буде проблем
Відповісти
0 # мехмат 17.11.2014, 21:16
[code type="xml"]Хлопці, Михайле, Ігоре, чи не пора уже завершити з оцим діленням влади на факультеті - в точку!
Відповісти
0 # Михайло Зарічний 15.11.2014, 17:06
Нам потрібно звикати до відкритих дискусій - така вимога дня. На мою думку, дискусія про раду ведеться тут цілком у нормальних рамках. (Стосовно дискусії у fb, то там є свої нюанси: стандарти університетської етики у fb, на жаль, часто порушуються, але зараз я не буду про це писати.)
Я не міг залишити без відповіді зачеплене у статті питання демократичності Вченої ради факультету, адже нам незабаром доведеться формувати Раду у відповідності з новим Статутом, а перед тим цей новий Статут розробити. Свого часу, через незадоволення деяких співробітників, на конференції трудового колективу була спроба навіть сформувати Раду нестатутним способом, хотілося би уникнути такої ситуації у майбутньому.
Я згоден, що є інші, може і важливіші проблеми. Те ж питання набору нещодавно розглядала Рада факультету. (До речі, ми не виконали не ліцензований обсяг, а державне замовлення, яке у нас рівне 100 для математики; для прикладу - 75 на мехматі Київського університету.) Тут, як і в інших питаннях, важлива консолідація і злагоджена всього колективу, різних кафедр факультету. Думку, висловлену Анонімним гостем, перед тим дещо в інших термінах сформулював мені у розмові один німецький математик, що недавно відвідав Львів: чому математики боряться між собою, адже у країні війна, вища школа і наука погано фінансуються, вченим треба шукати підробіток, є просто проблема виживання?.. (Проф. Чижиков не дасть мені відступити від істини: я написав це йому у приватному листі.)
Думаю, варто зібратись усім колективом (приурочивши це, наприклад, до звіту декана) і відкрито порозмовляти про проблеми, які нас хвилюють.

І довести теореми існування розв'язку цих проблем.
Відповісти
0 # Гість 14.11.2014, 13:50
Хлопці, Михайле, Ігоре, чи не пора уже завершити з оцим діленням влади на факультеті? Ваші злісні сарказми в бік один одного, якісь несуттєві за змістом коментарі під публікаціями один одного на різних сайтах уже не тільки не викликають подив, а стають об'єктами насмішок на рівні Університету і, боюсь, що уже й за його межами. Чи не варто направити свою енергію на вирішення інших, більш прозаїчних проблем? Наприклад, перше що приходить на думку: факультет цьогоріч не набрав ліцензовану кількість студентів на перший курс і ні Вчена рада (якою б вона не була, але всі члени ради зацікавлені в наявності студентів; чи ні?), ні декан (який тим паче мав би бути зацікавлений та нести відповідальність; чи ні?) не зробили жодного більше-менш зрозуміло кроку в бік вирішення цієї проблеми з метою її неповторення в майбутньому. Всі пояснення та пропозиції чомусь виглядають як відмазки. Але ж якщо так триватиме й надалі, то й вчити не буде кого, не буде ні декана, ні Вченої ради (ось і мій злий сарказм, мабуть передалося, гени злості, чи як ви їх називаєте, є в усіх). То може завершите мірятися власними чеснотами, розпочнете співпрацювати, заради блага факультету?
Відповісти
0 # Михайло Зарічний 13.11.2014, 00:27
Ігоре Ельбертовичу, у своєму коментарі я не поставив подекуди смайлики.:) Звичайно ж, можна округлювати відсотки на свій розсуд.

Найважливіше, що я хотів сказати: я не згоден з тезою, сформульованою у назві статті. Прочитавши саму статтю, я не побачив підтвердження цієї тези. Ви провели цікавий аналіз структури Вчених рад різних факультетів, варто би це було опублікувати на університетському сайті. Однак я ніяк не міг вивести з наведених даних, що демократичніші ради ефективніші. Ризикну сказати, що доки ми не сформулюємо дефініцію ефективності (напр., кількість і якість прийнятих рішень), довести те, що Ви
стверджуєте, навряд чи буде можливо.
Я згоден, що кожна людина в університеті має право, щоби її почули. Це аргумент на розширення рад. Водночас, не забуваймо про закони Паркінсона (http://lib.ru/DPEOPLE/PARKINSON/parklaws.txt): колективний орган ефективний, якщо у ньому не більше 20 (здається) членів.
Відповісти
0 # ігор Чижиков 12.11.2014, 20:51
Михайло Михайлович! До останнього стовпчику відсотки не виписані, бо хоча зазначені особи входять за посадами, вони не є представниками виконавчої вертикалі. Взагалі я очікував обговорення пропозицій. З Вашого коментаря може здатися, що Ви проти існування ради факультету, але гадаю, що це не так, бо це була дуже дивна позиція для голови ради. Якщо ж ми приймаємо її існування, то треба, щоб вона могла виконувати свої функції, зокрема мала можливість відстояти позиції працівників факультету, навіть якщо ця позиція відмінна від позиції керівництва факультету. На даний момент це технічно неможливо :( з причин описаних у замітці.
P.S.Кожен може змінити назву статті на свій смак і порахувати відсотки з будь-якою точністю
Відповісти
0 # Михайло Зарічний 11.11.2014, 22:26
Зміст статті не відповідає її назві. Зокрема, ніде не показано залежність ефективності діяльності Вченої ради від її "демократичності" (у сенсі автора). А можна було би додати до останньої таблиці ще один стовпчик, з якого легко побачити, що збільшення демократичності, скажімо, на 3,76% веде до збільшення ефективності на 4,012% (ефективність варто округлювати до тисячних). Незрозуміло також, чому не виписані відсотки для останнього стовпчика (вч. секретар, профсп. викладачів), у цьому можна навіть вбачати певну дискримінацію.
Насправді, ради не є жодною панацеєю від усіх проблем. Не забуваймо, що ми довго жили при владі рад (тобто, радянській владі), а врешті від неї відмовилися.
Безперечно, існують ситуації, коли колективне рішення є дуже важливим, ніхто не заперечує. Як приклад наведу обрання на посади, звіти службових осіб, затвердження навчальних планів, прийняття програм розвитку ітп. Закон про освіту, наскільки мені відомо, дозволяє навіть не створювати Вчену раду, а щомісячно збирати колектив факультету (інституту ітп.) Тут уже не можна було би поставити під сумнів демократичність, хоча й частка професорів чи докторів наук була би меншою.
Відповісти
Додати коментар

Захисний код
Оновити

Наші контакти

Ідея, дизайн, верстка і т.д.:
Олег Романів