Log in

   

Топологічна конференція в North Bay (дорожні нотатки)

Топологічна конференція в North Bay (дорожні нотатки) Топологічна конференція в North Bay (дорожні нотатки)

Професор кафедри геометрії і топології Тарас Банах та автор цих рядків нещодавно взяли участь у 28-й літній топологічній конференції, що відбулася у Nipissing University, розміщеному у канадському місті Норт Бей (North Bay). Звичайно, ні у бюджеті мехмату, ні в нашому університетському бюджеті нема коштів на фінансування поїздки в Канаду, однак ми були запрошеними доповідачами і організатори конференції покрили всі наші витрати.

Конференція була присвячена 70-літньому ювілеєві Едварда Тимчатина (Edward Tymchatyn), канадського математика українського походження. Свого часу, коли я ще відвідував Університет Саскачевану, де працює Едвард, ми здійснили з ним поїздку на його малу батьківщину (250 км північніше Саскатуна) і я зміг на власні очі побачити, як важко жилося українським емігрантам і як багато зусиль доводилося їм докладати до того, щоби зробити сучасну Канаду процвітаючою державою.

Разом з Едвардом ми написали статтю про оператори продовження метрик зі змінними областями, яку пізніше опублікували у журналі “Proceedings of the American Mathematical Society”.

(Тематика продовження метрик йде ще від Ф. Гаусдорфа, чия теорема неодноразово передоводилася різними авторами. Оскільки метрики утворюють конус, природно виникає проблема існування лінійного оператора продовження метрик. Цю задачу розв’язав Тарас Банах, поклавши своїми працями початок новому спалахові інтересу до цієї тематики.)

На конференції було біля 160 учасників. Проводилися також воркшопи з асимптотичної топології та іншої тематики. У доповіді Т. Банаха йшла мова про так звані макрофрактали – він досліджує ці об’єкти разом зі своєю аспіранткою Новосад. Серед можливих застосувань макрофракталів – моделювання крупно масштабної структури Всесвіту. Професор Банах був одягнений у футболку власного виробництва, на якій зображений один з його макрофракталів під назвою “Double sunset”. Така ж футболка дісталася в подарунок ювілярові.

Доповідь Т. Банаха викликала жваву зацікавленість. А. Дранішников (США) запропонував свою підтримку у контактах з австралійським математиком Майклом Барнслі, який не лише розвиває математичну теорію фракталів, але також і будує основані на методах фрактальної геометрії мистецькі об’єкти. Тут варто завважити, що фрактальне мистецтво (fractal art) уже давно трактується як повноцінний жанр образотворчого мистецтва.

Я подарував ювілярові свою книгу коротких текстів і візуальних творів «Краще менше». Свого часу Едвард писав мені, що прочитав всю мою книгу «Вербалізація верболозу», місцями зі словником (він знає українську мову, але варто взяти до уваги, що з 10 років Едвард живе у англомовному середовищі).

Моя доповідь була присвячена деяким результатам асимптотичної топології, пов’язаним з поняттями асимптотичного виміру та абсолютного екстензора в асимптотичній категорії. Одне з центральних місць у ній займали результати професора кафедри геометрії і топології Т.М. Радула про трансфінітні продовження асимптотичних вимірів. У кулуарах я одержав деякі пропозиції для подальшої співпраці у цьому напрямку з американськими математиками.

В один з вечорів професор місцевого університету Веско Валов, до речі, один з авторів поняття Zarichnyi space, запросив нас до Valov space, тобто до свого будинку. На його вечірці були присутні математики з Канади, США, Мексики, Росії, Швеції, Японії, Італії, Нідерландів, Болгарії, України та Ізраїлю. Незабаром знайшлася «гітара в кущах» і наш імпровізований дует з Банахом виконав «Червону руту», «Я піду в далекі гори» та шляґер з репертуару тріо Мареничів «Тиша навкруги».

Частина доповідей носила історичний характер. Нідерландський математик Ян ван Мілл виступив з доповіддю про Віталія Федорчука, який помер минулого року. На генеалогічному дереві кафедри геометрії і топології можна побачити, що три професори нашого факультету є учнями Віталія Віталійовича.

Доповідь американського математика Лекса Оверстіґена стосувалася особистості Едварда Тимчатина. Мені приємно було відзначити, що один з періодів його математичної творчості, названий «Функціональний аналіз», розпочався зі згаданої вище нашої спільної публікації про оператори продовження метрик. Потім пішли споріднені публікації Тимчатина з І. Стасюком (нам було особливо приємно зустріти Ігоря на конференції – зараз співробітник Nipissing University, він свого часу захищав кандидатську дисертацію у Львівському університеті), Т. Банахом, А. Загороднюком. Матеріалу зібралося на монографію, яка вже давненько перебуває у наших планах.

Учасники конференції також вшанували пам’ять відомого французького тополога Робера Коті (Robert Cauty), який помер цього літа. Професор Коті був великим другом львівських топологів, він часто приїжджав до нашого міста і виступав на нашому семінарі. Його мрією було працювати у Львівському університеті і я вів перемовини з нашим університетським керівництвом – здавалося, цілком успішні, – щоби перетворити цю мрію у реальність…

Дні конференції пролетіли швидко, наче літаки компанії «Finnair». До Торонто ми їхали на винайнятому «Крайслері», яким кермував Ед. Тарас Банах відзначив важливість цих автомобілів для української літератури, нагадавши про поезооперу «Крайслер Імперіал» літературного угрупування Бу-Ба-Бу.

 

У Торонто ми провели півдня. У даунтауні переважна більшість перехожих мають неєвропейський вигляд. Поміж численних хмародряпів – пам’ятки архітектури вікторіанської епохи та парки. З десятка сучасних скульптур на вулицях і площах я вгадую авторство лише однієї – стиль Генрі Мура надто вже впізнаваний. Більшу частину часу ми провели у Королівському музеї Онтаріо, там є що побачити. У Ітон-центрі покуштували витвори японської кухні. Тарас Онуфрійович продемонстрував вправність у володінні дерев’яними паличками, набуту, мабуть, при відвіданні Японії. Втім, послуговуючись ложкою і виделкою, я встиг з’їсти більше…

“Navigare necesse est” – казали древні римляни. Досвід математичних подорожей складно переоцінити. Подвійна зміна часових поясів протягом тижня та неминучий джет-леґ, дискомфорт міжатлантичних перельотів, чужомовне середовище (нам з Тарасом Онуфрійовичем доводилося мало не щодня вести розмови чотирма мовами) ітд. ітп. – усі ці мінуси багатократно перекриваються плюсами, що їх дає спілкування математиків різних країн.

Знимки І. Стасюка і автора  

М.М. Зарічний

доктор фізико-математичних наук, професор кафедри геометрії і топології

Сайт: www.franko.lviv.ua/faculty/mechmat/Departments/Topology/zarichnyi.html
  • Коментарі не знайдено

Залиште свій коментар

Post comment as a guest

0
«
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
»

Наші контакти


Ідея, веб-дизайн і т.д.:

Олег Романів
oromaniv at franko.lviv.ua