Log in

Про «оцінки»... Відповідь

Про «оцінки»... Відповідь Про «оцінки»... Відповідь

Стаття професора І.Е. Чижикова "Про «оцінки» наукових досягнень за допомогою індексів цитування" складається з двох частин. У першій "уточнюються" деякі цифри з таблиць, наведених у моїх статтях 2009 і 2010 року. Матеріал для таблиць я брав з відкритого доступу і перевірити мої дані тоді, на час опублікування статей, не складало жодних проблем. Не дуже розумію, навіщо Чижикову було чекати два роки для того, щоби пробувати їх зараз "уточнювати". Та і чи це взагалі можливо? Якщо ви - метеоролог, скажімо, і міряєте щодня температуру за вікном, то сьогоднішня температура аж ніяк не може трактуватись як уточнення температури вчорашньої. А вчорашню температуру точніше вже не виміряти, бо вчора минуло безповоротно. Отак із цифрами моїми і цифрами І.Е. Чижикова, основаними на сучасних даних.

Наведу лише деякі цифри, які показують часову зміну h-індексу:

/2009 / 2012

Т.О. Банах             5          12

М.М. Зарічний       7          9

І.Е. Чижиков          3          3

Звідси видно, що поведінка h-індексу істотно відрізняється для різних людей. Натяки І.Е. Чижикова на неточність наведених у моїх замітках даних, мабуть, базуються на хибному припущенні сталості h-індексу, як це спостерігаємо у нього самого. Тому ця перша частина його статті позбавлена сенсу.

Перейдемо до другої частини статті І.Е. Чижикова. Вона присвячена критиці індексів цитування. Автор робить приголомшливий і категоричний висновок: "всі ці показники, які базуються на індексах цитування, в жодному разі не можна сприймати як об’єктивну оцінку публікації."

Насамперед, зазначу, що h-індекс, про який я писав, не призначений для оцінок окремих публікацій. Ідея, закладена в його основу, проста. Пригадуєте вислів про те, що можна багато разів обманути одну людину або один раз обманути багатьох людей, та не можна багато разів обманути багатьох людей? Схоже і h-індекс: якщо ви - автор невеликого числа статей, що (хай навіть) багато цитуються, або автор великого числа статей, що мало цитуються, то ваш h-індекс невеликий; він великий, якщо у вас є досить багато статей, кожна з яких цитується достатньо велике число разів.

Наскільки обгрунтованим є наведений вище категоричний висновок? Фактаж, на який опирається І.Е. Чижиков, вельми скромний і зводиться до аналізу однієї своєї статті, яка ніби у нього не найкраща (за його словами, не входить у п'ятірку його найкращих публікацій), але багато цитується. Отож, h-індекс мав би бути принаймні 6, бо на згадану статтю Ігоря Ельбертовича, як показує Google scholar, посилаються у 42 публікаціях. (Це останнє число - великий показник, професора Чижикова та його співавторів можна лише привітати.) Та реальне значення h-індекса у Чижикова, як бачимо вище, рівне 3. Однак, чи є ця ситуація аргументом проти h-індекса? Ми можемо так само припустити, що Чижиков просто помиляється у оцінці власних публікацій, адже ніхто від такого не застрахований. Вище ми вже бачили, що професор може робити помилки і то вельми елементарні.

Не один вчений може знайти приклади, коли багато цитуються далеко не найкращі статті. (З радянського періоду можна пригадати, наприклад, праці класиків марксизму-ленінізму, які потрібно було згадувати у передмовах - тут іде мова про гуманітарні науки.) Я знаю, що одна стаття з топологічної алгебри цитувалась у багатьох публікаціях лише тому, що в ній була помилка і кожен раз це треба було відзначати. Однак, з існування таких розрізнених фактів навряд чи щось можна вивести про (ір)релевантність того ж h-індексу чи інших наукометричних показників.

Не вдаючись до детального аналізу, знову звернусь за ілюстрацією до метеорології: хоча синоптики, бувало, неодноразово помилялися, все одно ми беремо парасолі, коли вони обіцяють дощ.

Наведення голослівних висновків без жодної опори на факти - серйозний методологічний недолік статті І.Е. Чижикова, який робить її цілком суб'єктивною.

Від проблеми оцінки ефективності роботи вчених ми нікуди не подінемося. Дотепер основним показником, який всюди фігурував, було число наукових публікацій. Однак, це число теж не є ідеальною оцінкою. Мені здається, що хорошою трибуною для обговорення такої тематики міг би бути філософський семінар університету, у роботі якого беруть участь вчені з різних факультетів. Ініціатором і науковим керівником семінару є професор І.О. Вакарчук, а одним з наукових консультантів - професор В.П. Мельник, експерт, зокрема, з філософії науки.

М.М. Зарічний

доктор фізико-математичних наук, професор кафедри геометрії і топології

Сайт: www.franko.lviv.ua/faculty/mechmat/Departments/Topology/zarichnyi.html
  • Коментарі не знайдено

Залиште свій коментар

Post comment as a guest

0
«
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
»

Наші контакти


Ідея, веб-дизайн і т.д.:

Олег Романів
oromaniv at franko.lviv.ua