Log in

Шляхетське Касино

Шляхетське Касино Шляхетське Касино

Так, саме касино! Для нас, друзі, звичним є слово «казино», тобто заклад для азартних ігор. Проте іноді одна буква змінює зміст слова Посмішка Касино – це, радше, клуб з пишними бальними залами, бібліотекою, більярдом, а іноді навіть з театральною сценою. Тут можна було відвідати костюмований бал, послухати музику, обговорити важливі політичні чи фінансові питання або просто пограти в карти у затишній атмосфері. Його спланувало для власних потреб товариства галицького конярства, тобто шляхтичі, які захоплювалися арабськими скакунами і вперше у Львові влаштовували кінні перегони. До їх середовища входили граф Олександр Фредро, відомий комедіограф, власник театру граф Скарбек, граф Міхал Антоневич Де Болоз та багато інших відомих людей.

Спробуймо прочитати Будинок Вчених як книгу, що розкриває нам своє минуле, з його секретами, традиціями і несподіванками. Приміщення Будинку Вчених будували протягом 1897-1898 років у стилі палацової архітектури середньоєвропейського бароко для елітного клубу власників кінних заводів. Проектом керували віденські архітектори Фердинанд Фельнер та Герман Гельмер. Ці двоє дали світу ще багато визначних споруд, серед яких: Одеський оперний театр, музично-драматичний театр у Чернівцях, Хорватський національний театр ім. Зайца, оперний театр у Цюриху, театр комедії в Будапешті, Віденський концертний дім, Болгарський національний театр ім. Вазова.

Як казино будинок функціонував до 1939 року. Називали його по-різному: аристократичне, дворянське, графське, шляхетне. У народі ж казали "Казино Герхарда". Приміщення зберегло дух розкоші світського салону кінця ХІХ століття. Ходять легенди, що тут збиралися не найкращі люди Львова. Дехто з них вчиняв самогубство, програвши усе до останньої копійки. Під час Другої світової війни приміщення використовувалося у зовсім не розважальних цілях. Сюди приводили молодих галичан, які далі відправлялися на каторжні роботи до Німеччини.

Окрасою приміщення Будинку Вчених є парадний атріум – безсумнівно найкрасивіша парадна зала нашого міста. В давні часи атріумом називали приміщення з отвором у стелі і вогнищем по центру. Пізніше, вже у час дев’ятнадцятого століття цим словом стали називати приміщення, що освітлюється денним світлом через світлову стелю. Це надає приміщенню урочистості, теплого світла і економить кошти, адже на той час електрика була дуже дорогою.

Проте на своє дітище власники Будинку Вчених не шкодували жодних коштів. Це чи не найперше приміщення у Львові, яке було освітлено електричним світлом, але в той час люди боялися таких технічних новинок. Недарма один з перших роликів, які показували у сінематографі це в Нью Йорку пан Едісон на стільці вбиває людину електричним струмом. Тому всі лампи Шляхетського касино були стилізовані під гасові. Ох ці лампи…

Бальні зали касино знаходилися на першому поверсі. Вони прикрашені вишуканими шпалерами по стінах, витонченою ліпниною, завершує залу балкончик з позолоченою решіткою для музикантів, до речі, там є невеличка кімнатка де музиканти могли відпочити. А коли якась компанія хотіла усамітнитись, їм легко було це зробити – слуги відкривали технічні дверцята і легким рухом руки висовували приховану стіну, вона візуально продовжує основну стіну і решта публіки може спокійно розважатися.

Мабуть найзнаменитішою окрасою Будинку Вчених є його розкішні дерев’яні сходи. Вони були виконані за проектом Шандора фон Яраї, надзвичайно відомого угорського скульптора. Роботи виконували як його працівники з Відня, так і львівські майстри і сам архітектор пан Фердинанд Фельнер коли приймав цю роботу, був неймовірно вражений її якістю. Кажуть після відновлення за ці сходи американці давали 4,5 млн. доларів, що свідчить про їх високу історичну і художню цінність.

Заглянемо, друзі, і в бібліотеку Будинку Вчених. На художній цінності книг зупинятися не будемо, але сама атмосфера кімнати надихає на читання (не зважаючи на пил) Посмішка

Гуляючи кімнатами Будинку, Ти просто бачиш історії з життя шляхетного панства, закулісні інтриги можновладців і пишні бали, пікантні бувальщини про гостей касино… Що цікаво, всі три каміни Будинку діючі Посмішка

Вишуканий та елегантний інтер'єр будівлі часто використовується для кіно- та фото-зйомки. (Ти і не уявляєш, як дістало вже тут фоткати весілля. Ну правда, жодної оригінальності!) Саме тут у фільмі "Д'Артаньян і три мушкетери" головний герой піднімається сходами до кардинала для партії в шахи. Але не Д’Артаньяном єдиним… В кліпах Будинок Вчених ми впізнаємо нечасто. Наприклад, його можна зустріти в кліпі на пісню “Find Me” з дебютного альбому Джамали “For Every Heart”. А незмінний шанувальник кіно-Львова Алан Бадоєв в кліпі групи ВІА Гра «Поцелуи» перетворив Будинок вчених в щось містично-еротично-романтичне (https://www.youtube.com/watch?v=AhSzVP10dQI).

Отака перлина в центрі міста. Відкривайте, друзі, Львів Посмішка

Галерея зображень

View the embedded image gallery online at:
http://mmf.lnu.edu.ua/component/k2/1361#sigProId239e5d1835
Детальніше в цій категорії: Вулиця Руська »

Коментарі (0)

Rated 0 out of 5 based on 0 voters
There are no comments posted here yet

Залиште свій коментар

  1. Posting comment as a guest. Sign up or login to your account.
Rate this post:
Вкладення (0 / 3)
Share Your Location
«
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13
  • 14
  • 15
  • 16
  • 17
  • 18
  • 19
  • 20
»

Наші контакти


Ідея, веб-дизайн і т.д.:

Олег Романів
oromaniv at franko.lviv.ua