Спочатку витяг з тексту "Карти":
"Забезпечення дійсно безкоштовної публікації статей аспірантів та докторантів у фахових наукових виданнях, згодом створення на їх заміну peer-review журналів."
Peer-review журнали - це наукові журнали, у яких публікації проходять попередню експертизу у рецензента - фахівця з тематики статті або суміжної тематики. Дуже широко використовується практика анонімності. Це означає, що прізвище рецензента авторові невідоме. (Свого часу львівський математик Станіслав Мазур пропонував, щоби прізвище автора теж залишилося анонімним для рецензента, однак ця ідея чомусь не прижилася.)
На основі рецензії редактори журналу приймають рішення про публікацію статті. Трапляється, що статтю потрібно скеровувати на додаткове рецензування. Іноді автор не погоджується з висновками рецензента, тоді редактор виступає модератором дискусії.
На Заході абсолютна більшість наукових журналів практикують peer-review. Насправді в Україні такі журнали також є. Свого часу однією з мотивацій створення на механіко-математичному факультеті журналу "Математичні студії" було незадоволення вчених практикою, що роками складалася в університетському Віснику: там автор приносив до редакції статтю з готовою рецензією (автор іноді сам цю рецензію і писав, а потім у когось підписував - секретаря редколегії при цьому цікавило лише чи підпис на рецензії завірений належно, чи є печатка і т.п.) В сучасній англомовній термінології - Вісник був open peer review журнал. Запровадження анонімного рецензування дало змогу відчутно підвищити рівень публікацій у "Математичніх студіях". Варто зауважити, що незабаром Вісник теж перейняв цю практику і вже кільканадцять років є журналом з закритим рецензуванням. Наскільки мені відомо, ще низка журналів в університеті та Україні відповідають загальноприйнятим у науковому світі вимогам, що стосуються наукової періодики.
Приклад "Математичних студій" показовий ще в одному плані. Звичайно, ніхто не бере грошей за опублікування статей у цьому журналі. Окупити видання дозволяє передплата за кордоном (для цього і публікуємо достатнє число статей англійською мовою). Жодних прибутків при цьому не одержується, але журнал може існувати при мінімальних фінансових вливаннях.
Наукові зв'язки з країнами пострадянського простору дають змогу нашим вченим публікувати свої результати у наукових виданнях цих країн. Мова йде насамперед про Росію, де видається багато журналів з високим імпакт-фактором. Пізніше російські журнали перекладаються у США, тоді авторам публікацій навіть виплачують гонорар. Серед львівських журналів перекладним журналом є "Математичні методи та фізико-механічні поля" - його публікує ІППММ НАНУ імені Ярослава Підстригача.
На мою думку, Львів міг би мати потужний конкурентоздатний у світовій шкалі математичний журнал лише при об'єднанні зусиль різних математичних осередків нашого міста, а також громадських огранізацій, серед яких НТШ (математична комісія) та Львівське математичне товариство - на відродження останнього я не полишаю надії.
Так, але до цього є ряд але. Одним із цих але є задачі, які досліджуються. Досить часто посередні результати підносяться до високого наукового рівня, хоча насправді їх легко довести. :(
Думаю, що ваші думки не скоро збудуться. Але все може бути в наступному році. З Новим Роком!