Хоча оцінці наукової роботи викладачів університетів приділяється у нас відчутно менше уваги, ніж оцінкам знань випускників шкіл чи залишкових знань студентів, все ж останніми роками і у цій сфері є певні зрушення. У світі проблему оцінювання вже давно не лише активно обговорюють, а й – у цілковитій відповідності до західного прагматизму – успішно застосовують вироблені рекомендації до практики, зокрема, до заміщення вакансій у наукових установах та стимулювання наукової діяльності.
Однією з популярних новацій у справі оцінки наукових досягнень є запропонований у 2005 році індекс Гірша (h-індекс; його автор, Хорхе Гірш – фізик з Університету Сан Дієго, Каліфорнія). Дефініція h-індексу проста і природна:
Індекс Гірша вченого рівний h, якщо цей вчений має h публікацій, кожна з яких цитується не менше, ніж у h інших публікаціях (за винятком самоцитувань), а кожна з решти його публікацій цитується у менше, ніж h інших публікаціях...
Переглянути статтю проф. Зарічного М.М. можна тут: Про індекс Гірша